Відмінності між версіями «Хистко»
Рядок 58: | Рядок 58: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 00:54, 16 жовтня 2021
Хистко, нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко. К. ЧР. 318.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)
ХИ́СТКО. Присл. до хисткий. Світло хистко позначало тіні на округлій лисині, на лобатому лиці, блискучому від поту (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 5)[1];
У знач. присудк. сл. Отже, й тепер він, бачся, той же, да ні: усе в його стало якось хистко, і слово його хоть і бойке, да не таке тверде й щире, як правдиво-козацьке слово (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 159)[2].
Ілюстрації
Медіа
"Хистко" згадується на 0:46 хвилині.
.
Іншими мовами
Хистко (від англ.) - cranky [3]
Хистко (від kurbel.) - wackelig [3]
Цікаві факти
Хисткий - який тьмяно, нерівно світиться, мигає, блимає (про світло, вогонь тощо); мерехтливий, невиразний, ряхтливий.
Вона [дівчина] була така марна, така виснажена, що навіть в хисткому освітленні ночі обличчя її біліло, як полотнина, а очі підкреслено виділялись, великі, блискучі. (О. Кундзич)
Хисткий вогонь, а найбільше чистий, незрадливий слух допомагають керманичам не збитися з течії. (М. Стельмах)
З незапам'ятних часів людину приваблював і хвилював своєю таємничістю ніжний диск місяця, його хистке сріблясте світло. (з наук.-попул. літ.)
Фразеологізм
Ступати (ступити) на хистку кладку — починати себе поводити всупереч встановленим моральним правилам [4].
Джерела та література
2. https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE
4. http://sum.in.ua/s/khystkyj