Відмінності між версіями «Дарування»

Версія за 19:42, 14 жовтня 2021

Дарува́ння, -ня, с. Дареніе.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник 

ДАРУВАТИ, ую, уєш, недок. і док.

1. кому, перех. Передавати що-небудь у власність як подарунок. — Що тепер на тобі та на твоїй дочці — я вам дарую (Панас Мирний, IV, 1955, 228); [Семен:] Одарко, ти мені дарувала оцю сорочку, подаруй краще її Іванові (Марко Кропивницький, I, 1958, 108); Щорс і Черняк.. утішали Боженка, як діти, гладили по плечах і по голові, дарували йому бінокль, поправляли зборки на бурці (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 151); * Образно. Кораблям ми дарували Кращих друзів імена (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 111). ♦ Дарувати життя див. життя; Дарувати свободу, заст. — звільняти з-під ув'язнення.

2. ким, чим, перех., розм. Наділяти, обдаровувати. У той саме день .. моя жінка якраз заходилася дарувати мене третім сином (Панас Мирний, V, 1955, 380); Не встиг я подякувати.. за засилку Вашої збірки «Хвиля за хвилею», .. як ось знову Ви даруєте мене двома томами своєї праці (Панас Мирний, V, 1955, 401).

3. перех. і неперех., розм. Вибачати, прощати. І здається Дмитрикові, що не варт він пробачення, що ніхто не дарує йому вини його... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 136); У Києві бути і пісні не чути, .. такого гріха я не міг би забути і не дарував би собі вже ніколи (Осип Маковей, Вибр., 1954, 380); [Аркадій:] Я прошу вас дарувати мені, що перебив вашу відповідальну розмову над проектом (Олександр Корнійчук, I, 1955, 125); [Гусак:] Даруйте на слові, але ви більше ніж помиляєтесь (Іван Микитенко, I, 1957, 78).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання