Відмінності між версіями «Плюндрувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 8: Рядок 8:
 
//  Завдавати шкоди кому-, чому-небудь; нівечити, псувати. В країнах зоологічного фашизму всі цінності нищать, культурні надбання плюндрують, всю спадщину народу викидають (Павло Тичина, III, 1957, 77); Палять [фашисти].., грабують, плюндрують красу твою [Україно] і багатства (Олександр Довженко, III, 1960, 19); Колись ворог увалився в Карпати, руйнував села та плюндрував людей (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 53).
 
//  Завдавати шкоди кому-, чому-небудь; нівечити, псувати. В країнах зоологічного фашизму всі цінності нищать, культурні надбання плюндрують, всю спадщину народу викидають (Павло Тичина, III, 1957, 77); Палять [фашисти].., грабують, плюндрують красу твою [Україно] і багатства (Олександр Довженко, III, 1960, 19); Колись ворог увалився в Карпати, руйнував села та плюндрував людей (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 53).
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 599.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 599.
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
  
  

Версія за 18:48, 12 жовтня 2021

Плюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = Пліндрувати. ЗОЮР. І. 128. Англ. - lay waste to, італ. - desolare.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ПЛЮНДРУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех. Ламаючи, знищуючи, руйнувати, спустошувати що-небудь. Ой зронив тоді старий Святослав З уст своїх золоте слово..: — Рано, рано почали ви Половецьку землю плюндрувати (Панас Мирний, V, 1955, 270); Зараз.., коли він [ворог].. плюндрує рідний край, — Іван Петрович не може бути спокійним (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 5); // Завдавати шкоди кому-, чому-небудь; нівечити, псувати. В країнах зоологічного фашизму всі цінності нищать, культурні надбання плюндрують, всю спадщину народу викидають (Павло Тичина, III, 1957, 77); Палять [фашисти].., грабують, плюндрують красу твою [Україно] і багатства (Олександр Довженко, III, 1960, 19); Колись ворог увалився в Карпати, руйнував села та плюндрував людей (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 53). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 599.