Відмінності між версіями «Штукарь»
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках | + | Тлумачення слова у сучасних словниках<br /> |
| − | + | ||
| − | 2. Жартівник, забавник, пустун. Леонід Семенович теж був з крикливих, був навіть трохи штукар, любив пореготатись і пожартувати (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 65); Сам урядник, видно, штукар великий та балагур, знає тьму анекдотів (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 174). | + | '''1. Той, хто спритно, уміло робить що-небудь, вправний у чому-небудь.''' Сьогодні [на столі] не лише листки барвінку, але й сині його квітки! Штукар мій Івась, се він таку несподіванку придумав для мене (Іван Франко, IV, 1950, 346); — От штукар, а! — говорить дядько Іван з захопленням, ніби він уперше зустрічає жайворонка над своєю головою (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 147);<br /> |
| + | |||
| + | '''2. Жартівник, забавник, пустун.''' Леонід Семенович теж був з крикливих, був навіть трохи штукар, любив пореготатись і пожартувати (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 65); Сам урядник, видно, штукар великий та балагур, знає тьму анекдотів (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 174). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shtukar10102021.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 22: | Рядок 20: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | ШТУКАР — СИНОНІМІЯ | + | ШТУКАР — СИНОНІМІЯ<br /> |
| − | витівни́к людина, схильна до витівок; вигадник. | + | |
| − | фо́кусник (перен., розм.) той, хто вдається до незвичайних дій, вивертів, хитрощів. | + | '''витівни́к''' людина, схильна до витівок; вигадник.<br /> |
| − | фігля́р (розм.) пустун, витівник. | + | |
| − | химе́рник (розм.) людина, схильна до витіво́к; витівник, штукар. | + | '''фо́кусник''' (перен., розм.) той, хто вдається до незвичайних дій, вивертів, хитрощів.<br /> |
| − | арти́ст (розм.) той, хто досяг високої майстерності в будь-якій галузі; митець. | + | |
| − | вмі́лець той, хто добре знає свою справу, володіє умінням; вправний майстер. | + | '''фігля́р''' (розм.) пустун, витівник.<br /> |
| − | віртуо́з виконавець, який досконало володіє технікою свого мистецтва. | + | |
| − | ма́йстер той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості. | + | '''химе́рник''' (розм.) людина, схильна до витіво́к; витівник, штукар.<br /> |
| − | майсте́рник (розм.) те саме, що ма́йстер 3. | + | |
| − | маста́к (розм.) вміла й досвідчена в певній ділянці людина; майстер (у 3 знач.), митець (у 2 знач.). | + | '''арти́ст''' (розм.) той, хто досяг високої майстерності в будь-якій галузі; митець.<br /> |
| − | мите́ць людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.). | + | |
| − | умі́лець той, хто добре знає свою справу, володіє умінням; вправний майстер. | + | '''вмі́лець''' той, хто добре знає свою справу, володіє умінням; вправний майстер.<br /> |
| − | універса́л людина, яка володіє багатьма спеціальностями свого фаху; людина різнобічних, багатопланових знань, навичок. | + | |
| − | чаклу́н (розм.) про людину, яка робить все надзвичайно вміло, вправно. | + | '''віртуо́з''' виконавець, який досконало володіє технікою свого мистецтва.<br /> |
| − | маг традиційна назва фокусника, ілюзіоніста. | + | |
| − | фо́кусник той, хто показує фокуси; артист, який демонструє фокуси (див. фо́кус2 1). | + | '''ма́йстер''' той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості.<br /> |
| − | чароді́й те саме, що маг. | + | |
| − | чароді́йник те саме, що чарівни́к 1. | + | '''майсте́рник''' (розм.) те саме, що ма́йстер 3.<br /> |
| − | чарівни́к те саме, що маг - традиційна назва фокусника, ілюзіоніста. | + | |
| − | ілюзіоні́ст актор цирку, який показує фокуси за допомогою різноманітних і складних приладів. | + | '''маста́к''' (розм.) вміла й досвідчена в певній ділянці людина; майстер (у 3 знач.), митець (у 2 знач.).<br /> |
| − | вигадник той, хто легко вигадує, видумує, людина з живою уявою | + | |
| − | мартопля́с (зневажл.) несерйозний чоловік | + | '''мите́ць''' людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.).<br /> |
| + | |||
| + | '''умі́лець''' той, хто добре знає свою справу, володіє умінням; вправний майстер.<br /> | ||
| + | |||
| + | '''універса́л''' людина, яка володіє багатьма спеціальностями свого фаху; людина різнобічних, багатопланових знань, навичок.<br /> | ||
| + | |||
| + | '''чаклу́н''' (розм.) про людину, яка робить все надзвичайно вміло, вправно.<br /> | ||
| + | |||
| + | '''маг''' традиційна назва фокусника, ілюзіоніста.<br /> | ||
| + | |||
| + | '''фо́кусник''' той, хто показує фокуси; артист, який демонструє фокуси (див. фо́кус2 1).<br /> | ||
| + | |||
| + | '''чароді́й''' те саме, що маг.<br /> | ||
| + | |||
| + | '''чароді́йник''' те саме, що чарівни́к 1.<br /> | ||
| + | |||
| + | '''чарівни́к''' те саме, що маг - традиційна назва фокусника, ілюзіоніста.<br /> | ||
| + | |||
| + | '''ілюзіоні́ст''' актор цирку, який показує фокуси за допомогою різноманітних і складних приладів.<br /> | ||
| + | |||
| + | '''вигадник''' той, хто легко вигадує, видумує, людина з живою уявою<br /> | ||
| + | |||
| + | '''мартопля́с''' (зневажл.) несерйозний чоловік<br /> | ||
| + | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/shtukar<br /> | ||
| + | |||
| + | https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%88%D1%82%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80 | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 11:37, 10 жовтня 2021
Штукарь, -ря, м. Шутникъ, забавникъ, проказникъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Той, хто спритно, уміло робить що-небудь, вправний у чому-небудь. Сьогодні [на столі] не лише листки барвінку, але й сині його квітки! Штукар мій Івась, се він таку несподіванку придумав для мене (Іван Франко, IV, 1950, 346); — От штукар, а! — говорить дядько Іван з захопленням, ніби він уперше зустрічає жайворонка над своєю головою (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 147);
2. Жартівник, забавник, пустун. Леонід Семенович теж був з крикливих, був навіть трохи штукар, любив пореготатись і пожартувати (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 65); Сам урядник, видно, штукар великий та балагур, знає тьму анекдотів (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 174).
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
ШТУКАР — СИНОНІМІЯ
витівни́к людина, схильна до витівок; вигадник.
фо́кусник (перен., розм.) той, хто вдається до незвичайних дій, вивертів, хитрощів.
фігля́р (розм.) пустун, витівник.
химе́рник (розм.) людина, схильна до витіво́к; витівник, штукар.
арти́ст (розм.) той, хто досяг високої майстерності в будь-якій галузі; митець.
вмі́лець той, хто добре знає свою справу, володіє умінням; вправний майстер.
віртуо́з виконавець, який досконало володіє технікою свого мистецтва.
ма́йстер той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості.
майсте́рник (розм.) те саме, що ма́йстер 3.
маста́к (розм.) вміла й досвідчена в певній ділянці людина; майстер (у 3 знач.), митець (у 2 знач.).
мите́ць людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.).
умі́лець той, хто добре знає свою справу, володіє умінням; вправний майстер.
універса́л людина, яка володіє багатьма спеціальностями свого фаху; людина різнобічних, багатопланових знань, навичок.
чаклу́н (розм.) про людину, яка робить все надзвичайно вміло, вправно.
маг традиційна назва фокусника, ілюзіоніста.
фо́кусник той, хто показує фокуси; артист, який демонструє фокуси (див. фо́кус2 1).
чароді́й те саме, що маг.
чароді́йник те саме, що чарівни́к 1.
чарівни́к те саме, що маг - традиційна назва фокусника, ілюзіоніста.
ілюзіоні́ст актор цирку, який показує фокуси за допомогою різноманітних і складних приладів.
вигадник той, хто легко вигадує, видумує, людина з живою уявою
мартопля́с (зневажл.) несерйозний чоловік
