Відмінності між версіями «Штукарь»
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shtukar10102021.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shtukar10102021.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 11:30, 10 жовтня 2021
Штукарь, -ря, м. Шутникъ, забавникъ, проказникъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Той, хто спритно, уміло робить що-небудь, вправний у чому-небудь. Сьогодні [на столі] не лише листки барвінку, але й сині його квітки! Штукар мій Івась, се він таку несподіванку придумав для мене (Іван Франко, IV, 1950, 346); — От штукар, а! — говорить дядько Іван з захопленням, ніби він уперше зустрічає жайворонка над своєю головою (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 147);
2. Жартівник, забавник, пустун. Леонід Семенович теж був з крикливих, був навіть трохи штукар, любив пореготатись і пожартувати (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 65); Сам урядник, видно, штукар великий та балагур, знає тьму анекдотів (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 174).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
ШТУКАР — СИНОНІМІЯ
витівни́к людина, схильна до витівок; вигадник.
фо́кусник (перен., розм.) той, хто вдається до незвичайних дій, вивертів, хитрощів.
фігля́р (розм.) пустун, витівник.
химе́рник (розм.) людина, схильна до витіво́к; витівник, штукар.
арти́ст (розм.) той, хто досяг високої майстерності в будь-якій галузі; митець.
вмі́лець той, хто добре знає свою справу, володіє умінням; вправний майстер.
віртуо́з виконавець, який досконало володіє технікою свого мистецтва.
ма́йстер той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості.
майсте́рник (розм.) те саме, що ма́йстер 3.
маста́к (розм.) вміла й досвідчена в певній ділянці людина; майстер (у 3 знач.), митець (у 2 знач.).
мите́ць людина, обізнана, вправна у якій-небудь справі; майстер (у 3 знач.).
умі́лець той, хто добре знає свою справу, володіє умінням; вправний майстер.
універса́л людина, яка володіє багатьма спеціальностями свого фаху; людина різнобічних, багатопланових знань, навичок.
чаклу́н (розм.) про людину, яка робить все надзвичайно вміло, вправно.
маг традиційна назва фокусника, ілюзіоніста.
фо́кусник той, хто показує фокуси; артист, який демонструє фокуси (див. фо́кус2 1).
чароді́й те саме, що маг.
чароді́йник те саме, що чарівни́к 1.
чарівни́к те саме, що маг - традиційна назва фокусника, ілюзіоніста.
ілюзіоні́ст актор цирку, який показує фокуси за допомогою різноманітних і складних приладів.
вигадник той, хто легко вигадує, видумує, людина з живою уявою
мартопля́с (зневажл.) несерйозний чоловік
