Відмінності між версіями «Зімниця»

Поточна версія на 20:39, 9 жовтня 2021

Зімни́ця, -ці, ж. 1) = Зімівка. Черном. 2) Фруктъ, созрѣвающій поздно осенью. Кислиці зімниці. Грин. III. 200. Обтрусять у саду зімниці. Греб. 403. 8) Лихорадка. Вх. Уг. 241.

Сучасні словники

Словник української мови

ЗИМНИ́ЦЯ, і, жін.

1. розм. Дерево, на якому до пізньої осені висять плоди. Уберуть добрі люди з поля, хліб. Обтрусять у саду зимниці (Євген Гребінка, V, 1957, 321).

2. діал. Гарячка, пропасниця. — Чи ти промокла, чи простудилася? Чи тебе зимниця б'є, чи ти й зовсім хора? (Іван Франко, I, 1955, 91).

Топографічні назви

Зімни́ця — річка в Польщі, у Люблінському повіті Нижньосілезького воєводства. Ліва притока Одри (басейн Балтійського моря).

Зимниця (болг. Зимница) — село в Добрицькій області в Болгарії. Входить до складу общини Крушари.

Зимниця (болг. Зимница) — село в Старозагорській області в Болгарії. Входить до складу общини Миглиж.

Зимниця (болг. Зимница) — село в Ямбольській області в Болгарії. Входить до складу общини Стралджа.

Ілюстрації

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/zymnycja

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B8%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D1%96%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F