Відмінності між версіями «Дівоцтво»

Версія за 14:40, 9 жовтня 2021

Дівоцтво, -ва, с. 1) Дѣвичество; дѣвство. Левиц. Пов. 45. І дівоцтво своє, і худобу хочеш занапастити за таким харцизякою. Кв. II. 210. Кохалась я з одним козаком і заприсягалась нікому більш, як йому одному віддати моє дівоцтво. Стор. І. 34. 2) = Дівота.

Сучасні словники

ДІВО́ЦТВО, а, сер., розм.

1. Те саме, що дівування. — Рушнички ви мої, шовком переткані! ..Тільки мені й радості, що гляну на вас та згадаю своє дівоцтво (Нечуй-Левицький, I, 1956, 94); Вона провела своє дівоцтво коло старшого, одруженого брата (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 34); // Те саме, що невинність 3. — Слухай, нелюбе, кохалась я з одним козаком і заприсяглась нікому більш, як йому одному, віддати мов дівоцтво (Олекса Стороженко, I, 1957, 40); Заворожить їх за ворітьми молодик, хмелем вдарить у голову терпкий поцілунок — і навіки попливе дівоцтво, як хвиля по річці (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 166).

2. Збірн. до дівка 1. — Старий голова розпустив село, а найбільше сприяв парубоцтву та дівоцтву (Нечуй-Левицький, III, 1956, 353); Чи на вечерні залюбки 3 дівоцтвом заспіва на хорах... Чийого серця не збурить Принадний вигляд чарівниці (Павло Грабовський, I, 1959, 234). http://sum.in.ua/s/divoctvo

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання