Відмінності між версіями «Лелечий»
(Створена сторінка: '''Лелечий, -а, -е. '''Свойственный, принадлежащій аисту. Категорія:Ле) |
|||
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | |||
[[Категорія:Ле]] | [[Категорія:Ле]] | ||
+ | ==Словник Грінченка== | ||
+ | '''Лелечий, -а, -е. '''Свойственный, принадлежащій аисту. | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | 1)[http://sum.in.ua/'''Словник української мови Академічний тлумачний словник(1970-1980)] | ||
+ | ЛЕЛ'''Е'''ЧИЙ, а, е. Прикм. до лелека. Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда ''(Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 63).'' | ||
+ | |||
+ | 2)[https://goroh.pp.ua/Тлумачення Лелечий] | ||
+ | ЛЕЛЕ́ЧИЙ а, е. | ||
+ | Прикм. до леле́ка. | ||
+ | ''Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда. (Л. Смілянський) | ||
+ | За старою гіллястою грушею під глиняною урвистою горою тулилася присадкувата широка хата під очеретом, з лелечим гніздом на покрівлі і двома димарями. (П. Загребельний) | ||
+ | Невдовзі зелена стіна застила Дідькову хижку від довколишнього світу, і тільки лелечий клекіт, вранішній димок із комина та стежка до річки, протоптана Дідьком в городніх нетрях, значили її. (В. Дрозд) | ||
+ | Любимський дивився за лелечою хмарою, і йому хотілося кликнути, запитати, може, вони бачать. (Р. Іваничук)'' | ||
+ | |||
+ | ==Етимологія== | ||
+ | |||
+ | ЛЕЛЕКА | ||
+ | запозичення з тюркських мов; | ||
+ | *тур. крим.-тат. läiläk «лелека», аз. lejläk, кирг. leklek, каз. läjlek зводяться до перс. leklek, яке походить від ар. laklak «тс.»звуконаслідувального походження; | ||
+ | *припускалося звуконаслідувальне походження і на слов’янському ґрунті (Преобр. І 445; Младенов 272); | ||
+ | *р. [лекле́к] «біла чапля; лелека», болг. схв. лéлек «лелека»; |
Поточна версія на 11:12, 8 жовтня 2021
Словник Грінченка
Лелечий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій аисту.
Сучасні словники
1)Словник української мови Академічний тлумачний словник(1970-1980) ЛЕЛЕЧИЙ, а, е. Прикм. до лелека. Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 63).
2)Лелечий ЛЕЛЕ́ЧИЙ а, е. Прикм. до леле́ка. Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда. (Л. Смілянський) За старою гіллястою грушею під глиняною урвистою горою тулилася присадкувата широка хата під очеретом, з лелечим гніздом на покрівлі і двома димарями. (П. Загребельний) Невдовзі зелена стіна застила Дідькову хижку від довколишнього світу, і тільки лелечий клекіт, вранішній димок із комина та стежка до річки, протоптана Дідьком в городніх нетрях, значили її. (В. Дрозд) Любимський дивився за лелечою хмарою, і йому хотілося кликнути, запитати, може, вони бачать. (Р. Іваничук)
Етимологія
ЛЕЛЕКА запозичення з тюркських мов;
- тур. крим.-тат. läiläk «лелека», аз. lejläk, кирг. leklek, каз. läjlek зводяться до перс. leklek, яке походить від ар. laklak «тс.»звуконаслідувального походження;
- припускалося звуконаслідувальне походження і на слов’янському ґрунті (Преобр. І 445; Младенов 272);
- р. [лекле́к] «біла чапля; лелека», болг. схв. лéлек «лелека»;