Відмінності між версіями «Лелечий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Лелечий, -а, -е. '''Свойственный, принадлежащій аисту. Категорія:Ле)
 
 
(не показані 3 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Лелечий, -а, -е. '''Свойственный, принадлежащій аисту.
 
 
[[Категорія:Ле]]
 
[[Категорія:Ле]]
 +
==Словник Грінченка==
 +
'''Лелечий, -а, -е. '''Свойственный, принадлежащій аисту.
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
1)[http://sum.in.ua/'''Словник української мови Академічний тлумачний словник(1970-1980)]
 +
ЛЕЛ'''Е'''ЧИЙ, а, е. Прикм. до лелека. Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда ''(Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 63).''
 +
 +
2)[https://goroh.pp.ua/Тлумачення Лелечий]
 +
ЛЕЛЕ́ЧИЙ а, е.
 +
Прикм. до леле́ка.
 +
''Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда. (Л. Смілянський)
 +
За старою гіллястою грушею під глиняною урвистою горою тулилася присадкувата широка хата під очеретом, з лелечим гніздом на покрівлі і двома димарями. (П. Загребельний)
 +
Невдовзі зелена стіна застила Дідькову хижку від довколишнього світу, і тільки лелечий клекіт, вранішній димок із комина та стежка до річки, протоптана Дідьком в городніх нетрях, значили її. (В. Дрозд)
 +
Любимський дивився за лелечою хмарою, і йому хотілося кликнути, запитати, може, вони бачать. (Р. Іваничук)''
 +
 +
==Етимологія==
 +
 +
ЛЕЛЕКА
 +
запозичення з тюркських мов;
 +
*тур. крим.-тат. läiläk «лелека», аз. lejläk, кирг. leklek, каз. läjlek зводяться до перс. leklek, яке походить від ар. laklak «тс.»звуконаслідувального походження;
 +
*припускалося звуконаслідувальне походження і на слов’янському ґрунті (Преобр. І 445; Младенов 272);
 +
*р. [лекле́к] «біла чапля; лелека», болг. схв. лéлек «лелека»;

Поточна версія на 11:12, 8 жовтня 2021

Словник Грінченка

Лелечий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій аисту.

Сучасні словники

1)Словник української мови Академічний тлумачний словник(1970-1980) ЛЕЛЕЧИЙ, а, е. Прикм. до лелека. Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 63).

2)Лелечий ЛЕЛЕ́ЧИЙ а, е. Прикм. до леле́ка. Я ніколи ще не заглядав у лелечі гнізда. (Л. Смілянський) За старою гіллястою грушею під глиняною урвистою горою тулилася присадкувата широка хата під очеретом, з лелечим гніздом на покрівлі і двома димарями. (П. Загребельний) Невдовзі зелена стіна застила Дідькову хижку від довколишнього світу, і тільки лелечий клекіт, вранішній димок із комина та стежка до річки, протоптана Дідьком в городніх нетрях, значили її. (В. Дрозд) Любимський дивився за лелечою хмарою, і йому хотілося кликнути, запитати, може, вони бачать. (Р. Іваничук)

Етимологія

ЛЕЛЕКА запозичення з тюркських мов;

  • тур. крим.-тат. läiläk «лелека», аз. lejläk, кирг. leklek, каз. läjlek зводяться до перс. leklek, яке походить від ар. laklak «тс.»звуконаслідувального походження;
  • припускалося звуконаслідувальне походження і на слов’янському ґрунті (Преобр. І 445; Младенов 272);
  • р. [лекле́к] «біла чапля; лелека», болг. схв. лéлек «лелека»;