Відмінності між версіями «Дерябка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Дерябка, -ки, '''''м. ''Раст. Подмаренникъ, Galium aparine. Категорія:Де)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Дерябка, -ки, '''''м. ''Раст. Подмаренникъ, Galium aparine.  
 
'''Дерябка, -ки, '''''м. ''Раст. Подмаренникъ, Galium aparine.  
 
[[Категорія:Де]]
 
[[Категорія:Де]]
 +
== Сучасні словники ==
 +
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%87%D1%96%D0%BF%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Підмаренник чіпкий] (Galium aparine) — однорічна трав'яниста рослина родини маренових.
 +
== Опис ==
 +
Стебла полеглі або виткі, 50—200 см завдовжки, чотиригранні, по ребрах вкриті загнутими гачкоподібно вниз шипиками, розгалужені. Листки — в кільцях по 6—8, обернено-яйцюваті (нижні) або клиноподібно-ланцетні (серединні й верхні), по краю і зісподу по серединній жилці негусто вкриті відігнутими назад шипиками, зверху розсіяно-щетинисті, на верхівці — відтягнуті в тонке вістря. Квітки дрібні, правильні, полігамні (двостатеві й чоловічі), зрослопелюсткові, в пазушних півзонтиках, більших за листки; віночок до 2 мм у діаметрі, білуватий, колесоподібний, з 4-роздільним відгином. Плід — сухий горішок. Цвіте у травні — вересні. Поширення. Підмаренник чіпкий росте по всій території України як бур'ян на городах, у садах, радше на полях.
 +
== Заготівля і зберігання ==
 +
З лікувальною метою використовують свіжий сік (Succi Galii aparinis) і траву підмаренника (Herba Galii aparinis), зібрану під час його цвітіння. Після попереднього пров'ялювання на сонці сировину сушать у затінку на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні. Сухої трави виходить 25 % . Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава підмаренника чіпкого містить глікозид ас-перулозид, дубильні речовини, сапоніни, органічні кислоти (лимонна, галова), червоний барвник та вітамін С (128 мг%).
 +
== Фармакологічні властивості і використання ==
 +
У народній медицині підмаренник чіпкий відомий своїми діуретичними, болетамувальними, кровоспинними й антимікробними властивостями. Найчастіше настій трави цієї рослини п'ють при нирковокам'яній хворобі, циститі, водянці, плевриті й хворобах печінки, при болях у шлунку й кишківнику, діареї, ревматизмі, зобі, епілепсії й скрофульозі та при гарячкових станах. У разі епілепсії краще вживати свіжий сік рослини. Зовнішньо, у вигляді мазі, підмаренник чіпкий використовують для лікування фурункулів, лишаїв, раку шкіри і висипів на шкірі (терапевтичний ефект можна в цих випадках значно посилити одночасним пероральним застосуванням настою або свіжого соку рослини). Порошком трави присипають рани і фурункули. Есенцію із свіжої трави підмаренника чіпкого використовують у гомеопатії.
 +
== Ілюстрації ==
 +
https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/9b/Galium_aparine_b.jpg/405px-Galium_aparine_b.jpg

Поточна версія на 23:27, 3 жовтня 2021

Дерябка, -ки, м. Раст. Подмаренникъ, Galium aparine.

Сучасні словники

Підмаренник чіпкий (Galium aparine) — однорічна трав'яниста рослина родини маренових.

Опис

Стебла полеглі або виткі, 50—200 см завдовжки, чотиригранні, по ребрах вкриті загнутими гачкоподібно вниз шипиками, розгалужені. Листки — в кільцях по 6—8, обернено-яйцюваті (нижні) або клиноподібно-ланцетні (серединні й верхні), по краю і зісподу по серединній жилці негусто вкриті відігнутими назад шипиками, зверху розсіяно-щетинисті, на верхівці — відтягнуті в тонке вістря. Квітки дрібні, правильні, полігамні (двостатеві й чоловічі), зрослопелюсткові, в пазушних півзонтиках, більших за листки; віночок до 2 мм у діаметрі, білуватий, колесоподібний, з 4-роздільним відгином. Плід — сухий горішок. Цвіте у травні — вересні. Поширення. Підмаренник чіпкий росте по всій території України як бур'ян на городах, у садах, радше на полях.

Заготівля і зберігання

З лікувальною метою використовують свіжий сік (Succi Galii aparinis) і траву підмаренника (Herba Galii aparinis), зібрану під час його цвітіння. Після попереднього пров'ялювання на сонці сировину сушать у затінку на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні. Сухої трави виходить 25 % . Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Трава підмаренника чіпкого містить глікозид ас-перулозид, дубильні речовини, сапоніни, органічні кислоти (лимонна, галова), червоний барвник та вітамін С (128 мг%).

Фармакологічні властивості і використання

У народній медицині підмаренник чіпкий відомий своїми діуретичними, болетамувальними, кровоспинними й антимікробними властивостями. Найчастіше настій трави цієї рослини п'ють при нирковокам'яній хворобі, циститі, водянці, плевриті й хворобах печінки, при болях у шлунку й кишківнику, діареї, ревматизмі, зобі, епілепсії й скрофульозі та при гарячкових станах. У разі епілепсії краще вживати свіжий сік рослини. Зовнішньо, у вигляді мазі, підмаренник чіпкий використовують для лікування фурункулів, лишаїв, раку шкіри і висипів на шкірі (терапевтичний ефект можна в цих випадках значно посилити одночасним пероральним застосуванням настою або свіжого соку рослини). Порошком трави присипають рани і фурункули. Есенцію із свіжої трави підмаренника чіпкого використовують у гомеопатії.

Ілюстрації

405px-Galium_aparine_b.jpg