Відмінності між версіями «Тканина»
(Створена сторінка: '''Ткани́на, -ни, '''''ж. ''1) Ткань. ''Ніхто не пришиває латки з нової тканини. ''Єв. Мр. II. 21. ''Пузи...) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:6.jpg|міні]] | ||
'''Ткани́на, -ни, '''''ж. ''1) Ткань. ''Ніхто не пришиває латки з нової тканини. ''Єв. Мр. II. 21. ''Пузирь цей ''(аэростатъ) ''робиться з доброї шовкової тканини. ''Ком. II. 12. ''Надів сталеву ковану тканину. ''К. Бай. 73. 2) Паутинная сѣть. Шейк. Ум. '''Тканинка, ткани́нонька, ткани́ночка. ''' | '''Ткани́на, -ни, '''''ж. ''1) Ткань. ''Ніхто не пришиває латки з нової тканини. ''Єв. Мр. II. 21. ''Пузирь цей ''(аэростатъ) ''робиться з доброї шовкової тканини. ''Ком. II. 12. ''Надів сталеву ковану тканину. ''К. Бай. 73. 2) Паутинная сѣть. Шейк. Ум. '''Тканинка, ткани́нонька, ткани́ночка. ''' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Визначення з Вікіпедії] | ||
| + | |||
| + | '''Ткани́на''' — виріб, виготовлений шляхом переплетіння ниток у процесі ткання на ткацькому верстаті. Тканини розрізняють за вихідним матеріалом ниток — шерстяні, шовкові, бавовняні, синтетичні та ін. а також за методом переплетіння ниток. | ||
| + | |||
| + | Розрізняють тканини також за рельєфним малюнком. | ||
| + | |||
| + | Неткані тканини одержують скріпленням шарів волокон різними способами (флок, мікрофібра). | ||
| + | |||
| + | ==Значення слова у біології== | ||
| + | |||
| + | '''Тканина''' - сукупність клітин, не обов'язково ідентичних, але є спільного походження, що разом виконують спільну функцію. Тканинний рівень — це рівень клітинної організації, проміжний відносно клітин та усього організму. Органи утворюються функціональним об'єднанням тканин одного чи кількох видів. | ||
| + | |||
| + | В організмі тварин та людини розрізняють 4 типи тканин: | ||
| + | |||
| + | -сполучна тканина (тканина живого організму, яка виконує опорну, захисну і трофічну функції. Складається з декількох видів клітин; переважно з фібробластів, волокон і основної тканинної речовини. Міжклітинна речовина добре виражена); | ||
| + | |||
| + | -м'язова тканина (здійснюють скорочення серцевого і скелетних м'язів, внутрішніх органів, зміну діаметра кровоносних судин. Залежно від особливостей розташування і виконуваних функцій буває: поперечно-посмугована скелетна м'язова тканина, поперечно-посмугована серцева м'язова тканина, гладенька м'язова тканина кровоносних судин і внутрішніх органів); | ||
| + | |||
| + | -нервова тканина (клітини, що утворюють центральну та периферичну нервову систему, класифікуються як нервова тканина. З нервової тканини складається головний і спинний мозок, що утворюють центральну нервову систему, й черепно-мозкові та спинномозкові нерви, що утворюють периферичну нервову систему, а також мотонейрони); | ||
| + | |||
| + | -епітеліальна тканина (епітеліальні тканини утворені шарами клітин, що вистилають поверхні органів (наприклад, поверхню шкіри, дихальних шляхів, репродуктивної системи, внутрішню поверхню травної системи). Клітини епітелію щільно прилягають одна до одної, забезпечуючи таким чином наявність бар'єру між зовнішнім середовищем та органом. Крім захисної функції, епітеліальна тканина може виконувати також видільну та поглинаючу). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | Додаткові відомості | ||
[[Категорія:Тк]] | [[Категорія:Тк]] | ||
Поточна версія на 22:09, 1 жовтня 2021
Ткани́на, -ни, ж. 1) Ткань. Ніхто не пришиває латки з нової тканини. Єв. Мр. II. 21. Пузирь цей (аэростатъ) робиться з доброї шовкової тканини. Ком. II. 12. Надів сталеву ковану тканину. К. Бай. 73. 2) Паутинная сѣть. Шейк. Ум. Тканинка, ткани́нонька, ткани́ночка.
Сучасні словники
Ткани́на — виріб, виготовлений шляхом переплетіння ниток у процесі ткання на ткацькому верстаті. Тканини розрізняють за вихідним матеріалом ниток — шерстяні, шовкові, бавовняні, синтетичні та ін. а також за методом переплетіння ниток.
Розрізняють тканини також за рельєфним малюнком.
Неткані тканини одержують скріпленням шарів волокон різними способами (флок, мікрофібра).
Значення слова у біології
Тканина - сукупність клітин, не обов'язково ідентичних, але є спільного походження, що разом виконують спільну функцію. Тканинний рівень — це рівень клітинної організації, проміжний відносно клітин та усього організму. Органи утворюються функціональним об'єднанням тканин одного чи кількох видів.
В організмі тварин та людини розрізняють 4 типи тканин:
-сполучна тканина (тканина живого організму, яка виконує опорну, захисну і трофічну функції. Складається з декількох видів клітин; переважно з фібробластів, волокон і основної тканинної речовини. Міжклітинна речовина добре виражена);
-м'язова тканина (здійснюють скорочення серцевого і скелетних м'язів, внутрішніх органів, зміну діаметра кровоносних судин. Залежно від особливостей розташування і виконуваних функцій буває: поперечно-посмугована скелетна м'язова тканина, поперечно-посмугована серцева м'язова тканина, гладенька м'язова тканина кровоносних судин і внутрішніх органів);
-нервова тканина (клітини, що утворюють центральну та периферичну нервову систему, класифікуються як нервова тканина. З нервової тканини складається головний і спинний мозок, що утворюють центральну нервову систему, й черепно-мозкові та спинномозкові нерви, що утворюють периферичну нервову систему, а також мотонейрони);
-епітеліальна тканина (епітеліальні тканини утворені шарами клітин, що вистилають поверхні органів (наприклад, поверхню шкіри, дихальних шляхів, репродуктивної системи, внутрішню поверхню травної системи). Клітини епітелію щільно прилягають одна до одної, забезпечуючи таким чином наявність бар'єру між зовнішнім середовищем та органом. Крім захисної функції, епітеліальна тканина може виконувати також видільну та поглинаючу).
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості
