Відмінності між версіями «Лабазник»
(Створена сторінка: '''Лабазник, -ку, '''''м. ''Раст. Spiraea Ulmaria. ЗЮЗО. І. 137. Категорія:Ла) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Лабазник, -ку, '''''м. ''Раст. Spiraea Ulmaria. ЗЮЗО. І. 137. | '''Лабазник, -ку, '''''м. ''Раст. Spiraea Ulmaria. ЗЮЗО. І. 137. | ||
[[Категорія:Ла]] | [[Категорія:Ла]] | ||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B4%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Гадю́чник боло́тяний, також лаба́зник, гадю́чник в'язоли́стий] (Filipendula ulmaria (L.) Maxim.) — за морфологічними ознаками близький до гадючника шестипелюсткового. | ||
| + | == Морфологічна характеристика == | ||
| + | Багаторічна трав'яниста рослина 1-1,2 м заввишки. Має товсте дерев'янисте повзуче кореневище без бульб. Листки переривчасто-перисті з великим 3-5-роздільним кінцевим сегментом, бокових часток 25 пар. Зверху листки голі, зелені; зісподу з густим і тонким сіро- або білоповстистим запушенням. Чашолистків і пелюсток по п'ять (рідко шість). Квітки жовтувато-білі. | ||
| + | == Екологія та поширення == | ||
| + | Росте в заболочених листяних лісах, вільшняках, на лісових еутрофних болотах, у заплавних дібровах. Рослина тіньовитривала. Поширена по всій Україні, але на півдні трапляється рідше. Цвіте у червні — липні. | ||
| + | == Хімічний склад == | ||
| + | У рослині знайдено дубильні речовини, летку олію з саліциловим альдегідом, геліотропін, аскорбінову та саліцилову кислоти, барвні речовини. | ||
| + | == Застосування == | ||
| + | З лікувальною метою застосовують траву гадючника, яку збирають під час цвітіння (у червні-липні). Корені викопують рано навесні або пізно восени. Сировину добре висушують (корені попередньо миють та подрібнюють) і зберігають у щільній упаковці. | ||
| + | |||
| + | У народній медицині корені гадючника в'язолистого застосовують для лікування ревматизму, запалення верхніх дихальних шляхів, геморою, запалення сечових шляхів, для промивання гнійних ран, виразок, фурункулів. | ||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5d/Filipendula-ulmaria.JPG/405px-Filipendula-ulmaria.JPG | ||
| + | https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/ae/Illustration_Filipendula_ulmaria0.jpg/330px-Illustration_Filipendula_ulmaria0.jpg | ||
Поточна версія на 17:18, 1 жовтня 2021
Лабазник, -ку, м. Раст. Spiraea Ulmaria. ЗЮЗО. І. 137.
Зміст
Сучасні словники
Гадю́чник боло́тяний, також лаба́зник, гадю́чник в'язоли́стий (Filipendula ulmaria (L.) Maxim.) — за морфологічними ознаками близький до гадючника шестипелюсткового.
Морфологічна характеристика
Багаторічна трав'яниста рослина 1-1,2 м заввишки. Має товсте дерев'янисте повзуче кореневище без бульб. Листки переривчасто-перисті з великим 3-5-роздільним кінцевим сегментом, бокових часток 25 пар. Зверху листки голі, зелені; зісподу з густим і тонким сіро- або білоповстистим запушенням. Чашолистків і пелюсток по п'ять (рідко шість). Квітки жовтувато-білі.
Екологія та поширення
Росте в заболочених листяних лісах, вільшняках, на лісових еутрофних болотах, у заплавних дібровах. Рослина тіньовитривала. Поширена по всій Україні, але на півдні трапляється рідше. Цвіте у червні — липні.
Хімічний склад
У рослині знайдено дубильні речовини, летку олію з саліциловим альдегідом, геліотропін, аскорбінову та саліцилову кислоти, барвні речовини.
Застосування
З лікувальною метою застосовують траву гадючника, яку збирають під час цвітіння (у червні-липні). Корені викопують рано навесні або пізно восени. Сировину добре висушують (корені попередньо миють та подрібнюють) і зберігають у щільній упаковці.
У народній медицині корені гадючника в'язолистого застосовують для лікування ревматизму, запалення верхніх дихальних шляхів, геморою, запалення сечових шляхів, для промивання гнійних ран, виразок, фурункулів.
Ілюстрації
