Відмінності між версіями «Самоволець»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:2|міні|ГРІНЧ]] | ||
'''Самоволець, -льця, '''''м. ''Своевольникъ. ''Та що лихе життя із тими самовольцями. ''МВ. II. 80. ''Бач, які самовольці: самі роблять як знають. ''Черк. у. | '''Самоволець, -льця, '''''м. ''Своевольникъ. ''Та що лихе життя із тими самовольцями. ''МВ. II. 80. ''Бач, які самовольці: самі роблять як знають. ''Черк. у. | ||
[[Категорія:Са]] | [[Категорія:Са]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
1. Людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; свавілець. Лихе життя із тими самовольцями (Марко Вовчок, I, 1955, 184). | 1. Людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; свавілець. Лихе життя із тими самовольцями (Марко Вовчок, I, 1955, 184). | ||
2. Людина, яка діє, робить що-небудь без дозволу. Кинувся [козак Мамарига] до дверей, — заперті двері.. Просився, просився, — не відчиняють. Узяв тоді двері виставив і увійшов у хату... Лежить чоловік на печі: — Що ти за самоволець, що прийшов до мене та двері виставив? (Українські народні казки, легенди.., 1957, 208). | 2. Людина, яка діє, робить що-небудь без дозволу. Кинувся [козак Мамарига] до дверей, — заперті двері.. Просився, просився, — не відчиняють. Узяв тоді двері виставив і увійшов у хату... Лежить чоловік на печі: — Що ти за самоволець, що прийшов до мене та двері виставив? (Українські народні казки, легенди.., 1957, 208). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Джерела: | ||
| + | |||
| + | |||
| + | http://sum.in.ua/s/samovolecj | ||
Поточна версія на 16:17, 19 вересня 2021
Файл:2
ГРІНЧ
Самоволець, -льця, м. Своевольникъ. Та що лихе життя із тими самовольцями. МВ. II. 80. Бач, які самовольці: самі роблять як знають. Черк. у.
1. Людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; свавілець. Лихе життя із тими самовольцями (Марко Вовчок, I, 1955, 184).
2. Людина, яка діє, робить що-небудь без дозволу. Кинувся [козак Мамарига] до дверей, — заперті двері.. Просився, просився, — не відчиняють. Узяв тоді двері виставив і увійшов у хату... Лежить чоловік на печі: — Що ти за самоволець, що прийшов до мене та двері виставив? (Українські народні казки, легенди.., 1957, 208).
Джерела:
