Відмінності між версіями «Слід»
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
'''[http://sum.in.ua/s/slid Академічний тлумачний словник (1970—1980)]''' | '''[http://sum.in.ua/s/slid Академічний тлумачний словник (1970—1980)]''' | ||
| − | 1 | + | '''СЛІД 1''', у, чол. |
| − | + | ||
| − | + | 1. Відбиток ноги чи лапи на якій-небудь поверхні. ''На чистім снігу свіжий слід малої ноги'' (Панас Мирний, IV, -1955, 305); ''Вершники спочатку проскакали вздовж берега Орі, де сніг був густо списаний вовчими та лисячими слідами'' (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 208) | |
| − | + | // Заглибини, смуги і т. ін., що залишаються на якійсь поверхні чи в просторі від переміщення чогось. ''Скільки разів бачив пан сліди од воза коло цегельні'' (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 258); ''Вони виходили в поле. По збляклих тужавих луках перед ними вже пролягли свіжі сліди наших танків і самоходок'' (Олесь Гончар, III, 1959, 165); ''По річці — свіжий санний слід'' (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 519); ''Проносяться по морю наші торпедні катери, залишаючи за собою довгі піняві сліди'' (Олександр Довженко, I, 1958, 100) | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | 2. Подряпина, рубець, пляма і т. ін., залишені чим-небудь; знак від чогось. ''Тяжко вдарив [Роланд] Тим своїм мечем Дюрандо В скелю, що сліди зостались І по сей день на камінні'' (Леся Українка, IV, 1954, 140); ''На щоках виступили червоні сліди пальців'' (Нечуй-Левицький, II, 1956, 119) | |
| − | + | // Те, що залишилося після кого-, чого-небудь, є ознакою чогось, свідчить про щось. ''Він поглядає на столик, на розгорнуту книжку, на сліди недавнього материного пробування в гостинній [вітальні]'' (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 19); | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | // Характерний відбиток, який з'явився внаслідок чогось. ''Ярина сидить бліда, непорушна, з слідами переляку та боротьби на обличчі'' (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 161); ''Розкохана [Ганна], аж ніби припухла з лиця,.. з тінями під очима, з слідами п'яних безсонних ночей'' (Олесь Гончар, II, 1959, 254) | |
| − | + | ||
| − | + | // Наслідок чиєїсь діяльності, якої-небудь події і т. ін. ''Умерти й сліду не покинуть На обікраденій землі...'' (Тарас Шевченко, II, 1963, 348); ''В думці лишився і досі від неї [книжки] слід невидимий'' (Леся Українка, III, 1952, 742); ''Перший обов'язок людини: залишати після себе на землі хороший слід — як не дерево, то будинок, як не квіти, то пісню'' (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 13) | |
| − | + | 3. Те, що уціліло, збереглося від руйнування, нищення, загибелі і т. ін. ''Збудований колись на кордонах Римської імперії Троянів вал, що сліди його ще й досі тягнуться по степах Придністров'я, навряд чи міг навіть в часи розбудови рівнятися могутністю з цим валом — насипом свіжо вивергнутого з траси каналу ґрунту'' (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 190); ''Ліворуч від катрага темніє клуня, а над нею самотніє лісова груша — єдиний слід того, що й у цьому кутку колись шумів ліс'' (Михайло Стельмах, II, 1962, 33) | |
| − | + | ||
| + | // Рештки чого-небудь на чомусь. ''В кутку чорна дошка з слідами крейди, в кінці хати стіл'' (Леся Українка, III, 1952, 572); ''Павлик прийшов сюди просто з свого сарайчика,.. і на пальцях у нього були сліди фарби'' (Олесь Донченко, VI, 1957, 49) | ||
| + | |||
| + | // ''перев. мн.'' Залишки того, що минуло, зникло. ''Стала добре спати і в грудях ніде не болить, значить, останні сліди бронхіту зникли'' (Леся Українка, V, 1956, 409) | ||
| + | |||
| + | 4. ''заст''. Земля, пісок і т. ін. з того місця, де ступала чиясь нога. ''Почепила [Явдоха] їй на шию капшучок, а в тім капшучці жаб'яча задня права лапка, та з неї ж пересушене серце.. та Микитиного сліду трохи'' (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 205). | ||
| + | |||
| + | '''СЛІД 2''', присудк. сл., також з інфін. | ||
| + | |||
| + | Треба, необхідно, потрібно, варто. ''[Любов:] Читала все, що під руку попадало..! [Орест:] Так і слід. Літературу, як і життя, треба знати з усіх боків'' (Леся Українка, II, 1951, 22); ''Іти їм слід було швидше, щоб до того, як завидніє, прибитися до рибальських лісів'' (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 433) | ||
| + | |||
| + | // Личить, годиться. ''— І воно так слід добрим людям робити? — призро кинула вона цим питанням у вічі товариству'' (Панас Мирний, I, 1949, 408) | ||
| + | ==Можлива синонімія/антонімія/фразеологія тощо== | ||
| + | === Синонімія === | ||
| + | '''СЛІД 1''' | ||
| + | |||
| + | 1. '''ЗА́ЛИШКИ''' мн. ['''ЗА́ЛИШОК''' одн.] (те, що лишилось невикористаним, невитраченим; те, що збереглося від руйнування, з давніх часів і взагалі від того, що минуло, зникло). ''На столі лежав нарізаний засохлий хліб, стояли брудні тарілки з залишками їжі, либонь з обіду'' (Л. Дмитерко) ''Верхній шар ґрунту вибухами розкидають, знімають, а під ним відкривається пласт морського золотистого каменю, залишок доісторичних морів'' (О. Гончар) | ||
| + | 2. '''РЕ́ШТА''', '''РЕ́ШТКИ''' мн. ['''РЕ́ШТКА''' одн. рідко] ''- На гроші, що залишилися, куплю квиток, на решту - подарунки'' (Григорій Тютюнник) ''В сінях з льоху Антон вигрібав рештки картоплі'' (С. Чорнобривець) | ||
| + | 3. '''ОСТА́ЧА''', '''ОСТА́НКИ''' мн. ['''ОСТА́НОК''' одн.], '''ОСТА́ТКИ''' мн. ['''ОСТА́ТОК''' одн.] заст. ''Всіх яблук не розпродали і остачу довелось везти додому'' (А. Шиян) ''Прийшов нестаток, випив остаток'' (М. Номис) | ||
| + | 4. ПОСЛІ́ДКИ мн. [ПОСЛІ́ДОК одн.] заст., рідко. ''Він, сьому випивши восьмуху, // Послідки з кварти виливав'' (І. Котляревський) | ||
| + | 5. ПРАХ книжн. заст. | ||
| + | 6. ПЕРЕ́БІРКИ мн., розм. (непотрібні або негодящі) | ||
| + | 7. РЕЛІ́КТ (з давніх епох). | ||
| + | === Фразеологія === | ||
| + | '''СЛІД 1''' | ||
| + | |||
| + | '''Бодай слід запав''' чий — побажання кому-небудь зникнути, пропасти. ''Він на тих сусідочок важким духом дише: бодай їх слід запав!'' (Марко Вовчок, I, 1955, 115) | ||
| + | |||
| + | '''Гарячий слід''' — недавній, свіжий слід. ''Кожного разу, коли загін поспішав туди [до місця перебування банди], він заставав гарячий слід'' (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17) | ||
| + | // '''По гарячих/живих слідах''' — робити щось, не гаючи часу, відразу після того, що відбулося, сталося і т. ін. ''Революційна епоха вимагала від сатириків, крім всього іншого, ще й надзвичайної оперативності, швидкої реакції. Щоб не відстати від вимог часу, письменники повинні були йти по гаряг чих слідах подій'' (Радянське літературознавство, 4, 1963, 123) | ||
| + | |||
| + | '''Замітати (замести) сліди''' — знищувати, приховувати все, що може викрити чиї-небудь вчинки, дії або бути доказом злочину. ''Практичний рахівник узяв собі добре правило: бути обережним і своєчасно замітати сліди'' (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 292) | ||
| + | // '''Затирати сліди''' — знищувати згадку про кого-, що-небудь або доказ, що свідчить проти когось. ''Затрем усякий слід тих споминок важких'' (Іван Франко, X, 1954, 67) | ||
| + | |||
| + | '''Заплутати/плутати (заплутувати) слід (сліди)''' — неодноразово змінюючи напрямок руху, намагатися збити зі сліду. ''Заєць помчав.. далеко в темряву полів, щоб там викрутасами, трійками й вісімками заплутати слід'' (Микола Трублаїні, I, 1955, 41); ''На Поліцейській вулиці він [Вадим] побіг через наскрізний двір і заплутав сліди'' (Петро Панч, II, 1956, 440) | ||
| + | |||
| + | '''І слід загув/простиг/прохолонув/прохолов/прочах/пропав/захолонув''' — не стало видно кого-, чого-небудь; кудись зник хтось, зникло щось. ''Коли він.. вибіг насеред двору — панича уже і слід простиг'' (Панас Мирний, IV, 1955, 60); ''Принесли сніданок, а хворої вже й слід прохолов'' (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 71) | ||
| + | |||
| + | '''Мокрого сліду не залишиться (не зостанеться)''' — нічого не залишиться (уживається як погроза розправитися з ким-небудь). ''— Ех, якби туди [в Абіссінію] наші льотчики полетіли: Молоков, Водоп'янов, Леваневський! Та від тих фашистів і мокрого сліду не залишилось би! — гаряче вигукнув Віктор'' (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 59) | ||
| + | |||
| + | '''Не годен у слід ступити/ І в слід не вступить''' хто, що кому, чому, чий — хтось нічого не вартий, щось нічого не варте у порівнянні з ким-, чим-небудь. ''Він і в слід його не вступить'' (Номис, 1864, № 105); ''Що там за сильний ярмарок стає у тому Довгопіллі! Куди нашому! І в слід не вступить'' (Нечуй-Левицький, I, 1956, 57) | ||
| + | |||
| + | '''Не залишилося/зосталося і/й сліду''' кого, чого — про повне, безслідне зникнення кого-, чого-небудь. ''Дерево превисоченне було; його так до половини у мілку щепу розбило і усі гілля стерло і зм'яло, так що і сліду їх не зосталось'' (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 414) | ||
| + | |||
| + | '''Прийти в порожній слід''' — спізнитися, не наздогнати, не застати кого-небудь. ''Чи набрехали опришкам вісники, чи купці, дізнавшися так або інак про засідку, об'їхали боком, чи самі опришки спізнилися та прийшли вже в порожній слід, — вже хто його там знає, як воно там було, але випад був цілковито даремний'' (Гнат Хоткевич, II, 1966, 225) | ||
| + | |||
| + | '''Слід запав/запався''' чий — не стало ніяких відомостей про когось. ''[Золотницький:] Він туди [на Січ] втік та й слід його запався'' (Борис Грінченко, II, 1963, 539); | ||
| + | |||
| + | '''Топтати слід (сліди)''' до кого, куди — часто бувати в кого-небудь, десь. ''— Хай вони [панянки] собі пишаються та морочать, кого знають, а самі будемо слід топтати на кутки. Дівчата там як перемиті'' (Степан Васильченко, Опов., 1947, 33); ''Не тобі сліди топтати — Іншого чекаю я до хати. Він от-от повернеться додому З-під завій, переборовши втому'' (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 32) | ||
| + | |||
| + | '''Тримати слід''' — іти слідом когось, чогось (про собак). ''Собака прекрасно тримав слід'' (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 64) | ||
| + | |||
| + | '''Проклинати слід''' кого, чий — проклинати кого-небудь. ''Щовечора Василина проклинала слід Ястшембського й щовечора виходила вона на греблю виглядати його'' (Нечуй-Левицький, II, 1956, 80) | ||
| + | |||
| + | '''Без сліду зникнути (щезнути і т. ін.)/І сліду не стало''' — десь подітися, нічого не залишивши після себе. ''В голові у Соломії розвиднілось. Жах її щез без сліду'' (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 357) | ||
| + | // '''І (й) сліду не було''' чого — не існувало ще чого-небудь. ''Літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було'' (Панас Мирний, I, 1949, 178) | ||
| + | |||
| + | '''Нападати (напасти, натрапляти, натрапити, попадати, попасти і т. ін.) на слід''' чий — знаходити, виявляти ознаки перебування кого-, чого-небудь. ''Ой то не сороки скрекотали: То Гза та Кончак на слід Ігорів напали'' (Панас Мирний, V, 1955, 277) | ||
| + | |||
| + | '''Ні сліду (слідів)''' — ніякого натяку на присутність, перебування, наявність і т. ін. кого-, чого-небудь. ''Життя тут [на вершині] ні сліду, Лиш вітер свище'' (Іван Франко, X, 1954, 380) | ||
| + | |||
| + | '''СЛІД 2''' | ||
| + | |||
| + | '''Куди [не] слід''' — туди, куди [не] можна, [не] дозволено і т. ін. ''— От і пропав чоловік! — каже Пацюк. — Хай не лізе, куди не слід! — одказав Матня'' (Панас Мирний, I, 1949, 293) | ||
| + | |||
| + | '''Як слід''': | ||
| + | |||
| + | а) добре. ''Пан давно хвалився Остапові, що він його нагородить як слід за вірну службу'' (Панас Мирний, IV, 1955, 29); ''Христя сказала: — Та ховайте [гроші] як слід. Бо тепер на ярмарки такі митці з міста наїздять, що незчуєтесь, як і витягнуть'' (Андрій Головко, II, 1957, 120). | ||
| + | |||
| + | б) як годиться, як належить, як заведено. ''Задзвонили дзвони. Поховали громадою [козака та дівчину] Як слід, по закону'' (Тарас Шевченко, I, 1963, 8) | ||
== Ілюстрації == | == Ілюстрації == | ||
| Рядок 45: | Рядок 106: | ||
{{#ev:youtube|V3hexQjjNz8}} | {{#ev:youtube|V3hexQjjNz8}} | ||
| − | + | ==Див. також== | |
| + | * [[Слідок]] | ||
| + | * [[Слідонько]] | ||
== Зовнішні посилання == | == Зовнішні посилання == | ||
Поточна версія на 21:54, 24 серпня 2021
І. Слід, -ду, м. 1) Слѣдъ. В чоботях ходить, а босиї сліди робить. Ном. № 1182. У сліди кому уступати. Ходить по слѣдамъ кого, поступать по чьему примѣру, подражать. 2) Знакъ, признакъ. І сліду не осталось. Шевч. Ум. Слідо́к, слідо́чок, слі́донько.
ІІ. Слід, нар. Должно, слѣдуетъ. Не слід тобі лаятись. Ото воно так жило, як слід. Рудч.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СЛІД 1, у, чол.
1. Відбиток ноги чи лапи на якій-небудь поверхні. На чистім снігу свіжий слід малої ноги (Панас Мирний, IV, -1955, 305); Вершники спочатку проскакали вздовж берега Орі, де сніг був густо списаний вовчими та лисячими слідами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 208)
// Заглибини, смуги і т. ін., що залишаються на якійсь поверхні чи в просторі від переміщення чогось. Скільки разів бачив пан сліди од воза коло цегельні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 258); Вони виходили в поле. По збляклих тужавих луках перед ними вже пролягли свіжі сліди наших танків і самоходок (Олесь Гончар, III, 1959, 165); По річці — свіжий санний слід (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 519); Проносяться по морю наші торпедні катери, залишаючи за собою довгі піняві сліди (Олександр Довженко, I, 1958, 100)
2. Подряпина, рубець, пляма і т. ін., залишені чим-небудь; знак від чогось. Тяжко вдарив [Роланд] Тим своїм мечем Дюрандо В скелю, що сліди зостались І по сей день на камінні (Леся Українка, IV, 1954, 140); На щоках виступили червоні сліди пальців (Нечуй-Левицький, II, 1956, 119)
// Те, що залишилося після кого-, чого-небудь, є ознакою чогось, свідчить про щось. Він поглядає на столик, на розгорнуту книжку, на сліди недавнього материного пробування в гостинній [вітальні] (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 19);
// Характерний відбиток, який з'явився внаслідок чогось. Ярина сидить бліда, непорушна, з слідами переляку та боротьби на обличчі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 161); Розкохана [Ганна], аж ніби припухла з лиця,.. з тінями під очима, з слідами п'яних безсонних ночей (Олесь Гончар, II, 1959, 254)
// Наслідок чиєїсь діяльності, якої-небудь події і т. ін. Умерти й сліду не покинуть На обікраденій землі... (Тарас Шевченко, II, 1963, 348); В думці лишився і досі від неї [книжки] слід невидимий (Леся Українка, III, 1952, 742); Перший обов'язок людини: залишати після себе на землі хороший слід — як не дерево, то будинок, як не квіти, то пісню (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 13)
3. Те, що уціліло, збереглося від руйнування, нищення, загибелі і т. ін. Збудований колись на кордонах Римської імперії Троянів вал, що сліди його ще й досі тягнуться по степах Придністров'я, навряд чи міг навіть в часи розбудови рівнятися могутністю з цим валом — насипом свіжо вивергнутого з траси каналу ґрунту (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 190); Ліворуч від катрага темніє клуня, а над нею самотніє лісова груша — єдиний слід того, що й у цьому кутку колись шумів ліс (Михайло Стельмах, II, 1962, 33)
// Рештки чого-небудь на чомусь. В кутку чорна дошка з слідами крейди, в кінці хати стіл (Леся Українка, III, 1952, 572); Павлик прийшов сюди просто з свого сарайчика,.. і на пальцях у нього були сліди фарби (Олесь Донченко, VI, 1957, 49)
// перев. мн. Залишки того, що минуло, зникло. Стала добре спати і в грудях ніде не болить, значить, останні сліди бронхіту зникли (Леся Українка, V, 1956, 409)
4. заст. Земля, пісок і т. ін. з того місця, де ступала чиясь нога. Почепила [Явдоха] їй на шию капшучок, а в тім капшучці жаб'яча задня права лапка, та з неї ж пересушене серце.. та Микитиного сліду трохи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 205).
СЛІД 2, присудк. сл., також з інфін.
Треба, необхідно, потрібно, варто. [Любов:] Читала все, що під руку попадало..! [Орест:] Так і слід. Літературу, як і життя, треба знати з усіх боків (Леся Українка, II, 1951, 22); Іти їм слід було швидше, щоб до того, як завидніє, прибитися до рибальських лісів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 433)
// Личить, годиться. — І воно так слід добрим людям робити? — призро кинула вона цим питанням у вічі товариству (Панас Мирний, I, 1949, 408)
Можлива синонімія/антонімія/фразеологія тощо
Синонімія
СЛІД 1
1. ЗА́ЛИШКИ мн. [ЗА́ЛИШОК одн.] (те, що лишилось невикористаним, невитраченим; те, що збереглося від руйнування, з давніх часів і взагалі від того, що минуло, зникло). На столі лежав нарізаний засохлий хліб, стояли брудні тарілки з залишками їжі, либонь з обіду (Л. Дмитерко) Верхній шар ґрунту вибухами розкидають, знімають, а під ним відкривається пласт морського золотистого каменю, залишок доісторичних морів (О. Гончар) 2. РЕ́ШТА, РЕ́ШТКИ мн. [РЕ́ШТКА одн. рідко] - На гроші, що залишилися, куплю квиток, на решту - подарунки (Григорій Тютюнник) В сінях з льоху Антон вигрібав рештки картоплі (С. Чорнобривець) 3. ОСТА́ЧА, ОСТА́НКИ мн. [ОСТА́НОК одн.], ОСТА́ТКИ мн. [ОСТА́ТОК одн.] заст. Всіх яблук не розпродали і остачу довелось везти додому (А. Шиян) Прийшов нестаток, випив остаток (М. Номис) 4. ПОСЛІ́ДКИ мн. [ПОСЛІ́ДОК одн.] заст., рідко. Він, сьому випивши восьмуху, // Послідки з кварти виливав (І. Котляревський) 5. ПРАХ книжн. заст. 6. ПЕРЕ́БІРКИ мн., розм. (непотрібні або негодящі) 7. РЕЛІ́КТ (з давніх епох).
Фразеологія
СЛІД 1
Бодай слід запав чий — побажання кому-небудь зникнути, пропасти. Він на тих сусідочок важким духом дише: бодай їх слід запав! (Марко Вовчок, I, 1955, 115)
Гарячий слід — недавній, свіжий слід. Кожного разу, коли загін поспішав туди [до місця перебування банди], він заставав гарячий слід (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 17) // По гарячих/живих слідах — робити щось, не гаючи часу, відразу після того, що відбулося, сталося і т. ін. Революційна епоха вимагала від сатириків, крім всього іншого, ще й надзвичайної оперативності, швидкої реакції. Щоб не відстати від вимог часу, письменники повинні були йти по гаряг чих слідах подій (Радянське літературознавство, 4, 1963, 123)
Замітати (замести) сліди — знищувати, приховувати все, що може викрити чиї-небудь вчинки, дії або бути доказом злочину. Практичний рахівник узяв собі добре правило: бути обережним і своєчасно замітати сліди (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 292) // Затирати сліди — знищувати згадку про кого-, що-небудь або доказ, що свідчить проти когось. Затрем усякий слід тих споминок важких (Іван Франко, X, 1954, 67)
Заплутати/плутати (заплутувати) слід (сліди) — неодноразово змінюючи напрямок руху, намагатися збити зі сліду. Заєць помчав.. далеко в темряву полів, щоб там викрутасами, трійками й вісімками заплутати слід (Микола Трублаїні, I, 1955, 41); На Поліцейській вулиці він [Вадим] побіг через наскрізний двір і заплутав сліди (Петро Панч, II, 1956, 440)
І слід загув/простиг/прохолонув/прохолов/прочах/пропав/захолонув — не стало видно кого-, чого-небудь; кудись зник хтось, зникло щось. Коли він.. вибіг насеред двору — панича уже і слід простиг (Панас Мирний, IV, 1955, 60); Принесли сніданок, а хворої вже й слід прохолов (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 71)
Мокрого сліду не залишиться (не зостанеться) — нічого не залишиться (уживається як погроза розправитися з ким-небудь). — Ех, якби туди [в Абіссінію] наші льотчики полетіли: Молоков, Водоп'янов, Леваневський! Та від тих фашистів і мокрого сліду не залишилось би! — гаряче вигукнув Віктор (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 59)
Не годен у слід ступити/ І в слід не вступить хто, що кому, чому, чий — хтось нічого не вартий, щось нічого не варте у порівнянні з ким-, чим-небудь. Він і в слід його не вступить (Номис, 1864, № 105); Що там за сильний ярмарок стає у тому Довгопіллі! Куди нашому! І в слід не вступить (Нечуй-Левицький, I, 1956, 57)
Не залишилося/зосталося і/й сліду кого, чого — про повне, безслідне зникнення кого-, чого-небудь. Дерево превисоченне було; його так до половини у мілку щепу розбило і усі гілля стерло і зм'яло, так що і сліду їх не зосталось (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 414)
Прийти в порожній слід — спізнитися, не наздогнати, не застати кого-небудь. Чи набрехали опришкам вісники, чи купці, дізнавшися так або інак про засідку, об'їхали боком, чи самі опришки спізнилися та прийшли вже в порожній слід, — вже хто його там знає, як воно там було, але випад був цілковито даремний (Гнат Хоткевич, II, 1966, 225)
Слід запав/запався чий — не стало ніяких відомостей про когось. [Золотницький:] Він туди [на Січ] втік та й слід його запався (Борис Грінченко, II, 1963, 539);
Топтати слід (сліди) до кого, куди — часто бувати в кого-небудь, десь. — Хай вони [панянки] собі пишаються та морочать, кого знають, а самі будемо слід топтати на кутки. Дівчата там як перемиті (Степан Васильченко, Опов., 1947, 33); Не тобі сліди топтати — Іншого чекаю я до хати. Він от-от повернеться додому З-під завій, переборовши втому (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 32)
Тримати слід — іти слідом когось, чогось (про собак). Собака прекрасно тримав слід (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 64)
Проклинати слід кого, чий — проклинати кого-небудь. Щовечора Василина проклинала слід Ястшембського й щовечора виходила вона на греблю виглядати його (Нечуй-Левицький, II, 1956, 80)
Без сліду зникнути (щезнути і т. ін.)/І сліду не стало — десь подітися, нічого не залишивши після себе. В голові у Соломії розвиднілось. Жах її щез без сліду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 357) // І (й) сліду не було чого — не існувало ще чого-небудь. Літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було (Панас Мирний, I, 1949, 178)
Нападати (напасти, натрапляти, натрапити, попадати, попасти і т. ін.) на слід чий — знаходити, виявляти ознаки перебування кого-, чого-небудь. Ой то не сороки скрекотали: То Гза та Кончак на слід Ігорів напали (Панас Мирний, V, 1955, 277)
Ні сліду (слідів) — ніякого натяку на присутність, перебування, наявність і т. ін. кого-, чого-небудь. Життя тут [на вершині] ні сліду, Лиш вітер свище (Іван Франко, X, 1954, 380)
СЛІД 2
Куди [не] слід — туди, куди [не] можна, [не] дозволено і т. ін. — От і пропав чоловік! — каже Пацюк. — Хай не лізе, куди не слід! — одказав Матня (Панас Мирний, I, 1949, 293)
Як слід:
а) добре. Пан давно хвалився Остапові, що він його нагородить як слід за вірну службу (Панас Мирний, IV, 1955, 29); Христя сказала: — Та ховайте [гроші] як слід. Бо тепер на ярмарки такі митці з міста наїздять, що незчуєтесь, як і витягнуть (Андрій Головко, II, 1957, 120).
б) як годиться, як належить, як заведено. Задзвонили дзвони. Поховали громадою [козака та дівчину] Як слід, по закону (Тарас Шевченко, I, 1963, 8)
Ілюстрації
|
|
|
|
