Відмінності між версіями «Слідом»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 6: Рядок 6:
 
'''[http://sum.in.ua/s/slidkom Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''
 
'''[http://sum.in.ua/s/slidkom Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''
  
СЛІ́ДОМ, присл., звичайно у сполуч. з прийм. за.
+
'''СЛІ́ДОМ''', присл., звичайно у сполуч. з прийм. за.
  
 
1. Безпосередньо за ким-, чим-небудь, не відстаючи; услід. ''Вийшов [старший брат] з хати, а за їм [ним] усі брати слідом'' (Марко Вовчок, I, 1955, 312); ''Ступав [панотець] за війтом слідом, трохи на п'яти не наступав'' (Лесь Мартович, Тв., 1954, 254); ''Як на долоні, видко з Белебеня — спереду сани, і ще одні сани, а слідом і весь козацький загін'' (Андрій Головко, II, 1957, 345);
 
1. Безпосередньо за ким-, чим-небудь, не відстаючи; услід. ''Вийшов [старший брат] з хати, а за їм [ним] усі брати слідом'' (Марко Вовчок, I, 1955, 312); ''Ступав [панотець] за війтом слідом, трохи на п'яти не наступав'' (Лесь Мартович, Тв., 1954, 254); ''Як на долоні, видко з Белебеня — спереду сани, і ще одні сани, а слідом і весь козацький загін'' (Андрій Головко, II, 1957, 345);

Поточна версія на 21:17, 24 серпня 2021

Слідом, нар. 1) = Слідком. Слідом за дідом. Ном. № 11837. 2) Какъ должно. Треба слідом все робити. Левч. 56.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СЛІ́ДОМ, присл., звичайно у сполуч. з прийм. за.

1. Безпосередньо за ким-, чим-небудь, не відстаючи; услід. Вийшов [старший брат] з хати, а за їм [ним] усі брати слідом (Марко Вовчок, I, 1955, 312); Ступав [панотець] за війтом слідом, трохи на п'яти не наступав (Лесь Мартович, Тв., 1954, 254); Як на долоні, видко з Белебеня — спереду сани, і ще одні сани, а слідом і весь козацький загін (Андрій Головко, II, 1957, 345); // Одразу або незабаром після чого-небудь. Блискавка розколола хмару, слідом ударив грім (Юрій Яновський, II, 1958, 175); Прогримотів останні слова Опанас, слідом за чим, після недовгої тиші, жалісно рипнули двері (Олександр Довженко, I, 1958, 92).

2. Наслідуючи кого-небудь; так само, як хтось. Коли слідом за мною вся жіноча половина глядачів корчилась в істеричнім нападі, то се звалося моїм «тріумфом» (Леся Українка, III, 1952, 704); Може, мене заводить пам'ять, але мені здається, що саме покалами називав Донець, слідом за дніпровськими рибалками, заводі, затони, зарічки на Дніпрі... (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 53); — Хоч воно тепер і подешевшало життя, однак не хочу йти слідом за своїм двоюрідним братом. Осиротів наш рід, то не хочу, щоб моя сім'я осиротіла (Михайло Стельмах, II, 1962, 22).

Можлива синонімія/антонімія/фразеологія тощо

Синонімія

1. ВСЛІД [УСЛІ́Д] звич. з прийм. за (безпосередньо за ким-, чим-небудь). Віз покотився вслід за іншими (Г. Хоткевич); - Не вибігала ж за ним услід моя паніматка, як у тій пісні, не хапала за стремена (П. Куліш) 2. СЛІ́ДО́М, СЛІДКОМА́ За орачами слідом літало гайвороння (С. Чорнобривець) 3. НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, НА́ЗИРКОМ діал. Ходить Дувид, зблід. За ним назирці - мати, суха й біла, як мармур (С. Васильченко); Мокрина, що ходила назирцем за комісією, вголос виявляла свій подив (К. Гордієнко); Та й пішов [Гриць], а я за ним назирком (Марко Вовчок) 4. НА́СЛІДЦІ діал. (слідкуючи). Селаброс.. рушив наслідці за нею (І. Нечуй-Левицький).

Фразеологія

Іти́ / піти́ слі́дом за ким (по сліда́х чиїх). Діяти, робити що-небудь так, як хтось інший, наслідувати кого-небудь. Не хочу йти слідом за своїм двоюрідним братом (М. Стельмах).

Аж (тільки) пил пішов слідом. Те саме, що аж пил курить (дуже, інтенсивно, із запалом). Івась побіг до хати — тільки пил пішов з землі (Платон Воронько, Три щастя, 1948, 44)

Ілюстрації

Слідком.jpg Слідом.jpg

Див. також

Джерела та література

1. "Словники України" online

2. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

3. Словарь української мови (Б. Грінченко)