Відмінності між версіями «Швець»
(Створена сторінка: '''Швець, шевця, '''''м. ''Сапожникъ, башмачникъ. Вас. 160. ''Швець знай своє шевство, а в кравецтв...) |
|||
| (не показано 3 проміжні версії 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Швець, | + | '''Швець, -ця, '''''м. ''Сапожникъ, башмачникъ. Вас. 160. '''''Швець''' знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. ''Ном. № 9573. |
[[Категорія:Шв]] | [[Категорія:Шв]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''''http://sum.in.ua/s/shvecj'''''<br /> | ||
| + | |||
| + | '''Швець''''', шевця, чол. Майстер, що шиє і лагодить взуття. Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 61); Працює швець: то черевики Комусь латає нашвидку, То залива комусь калоші, То ставить латку чобіткам (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 118); — У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець... (Олександр Копиленко, Хата хлопчика.., 1957, 4); У пошуках дошкульного слова, спрямованого проти критиків-недоброзичливців, Квітка звертається до гострого, дотепного, влучного прислів'я — «швець знай своє шевство, а у кравецтво не мішайся» (Радянське літературознавство, 11, 1969, 30)<br /> | ||
| + | '''''http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury'''''<br /> | ||
| + | '''Швець''' — майстер, що шиє й лагодить взуття; здавна поважана в народі людина, особливо через те, що вміла пошити найбажаніше для селянина взуття — чоботи; жартують: «Оце вшив — два чоботи на одну ногу»; про майстра на всі руки кажуть: «Він і швець, і жнець, і на дуду грець». Швець, знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся (М. Номис); Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив (приказка); Не вважайте, люди добрі, що я швець: говоріть зі мною, як з простим (М. Номис). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shvets.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shvets`.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shvets16.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 489. | ||
| + | <br /> | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 429.<br /> | ||
| + | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 648-649. | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/shvecj<br /> | ||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy<br /> | ||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 23:06, 15 червня 2021
Швець, -ця, м. Сапожникъ, башмачникъ. Вас. 160. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. Ном. № 9573.
Сучасні словники
Швець, шевця, чол. Майстер, що шиє і лагодить взуття. Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 61); Працює швець: то черевики Комусь латає нашвидку, То залива комусь калоші, То ставить латку чобіткам (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 118); — У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець... (Олександр Копиленко, Хата хлопчика.., 1957, 4); У пошуках дошкульного слова, спрямованого проти критиків-недоброзичливців, Квітка звертається до гострого, дотепного, влучного прислів'я — «швець знай своє шевство, а у кравецтво не мішайся» (Радянське літературознавство, 11, 1969, 30)
http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury
Швець — майстер, що шиє й лагодить взуття; здавна поважана в народі людина, особливо через те, що вміла пошити найбажаніше для селянина взуття — чоботи; жартують: «Оце вшив — два чоботи на одну ногу»; про майстра на всі руки кажуть: «Він і швець, і жнець, і на дуду грець». Швець, знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся (М. Номис); Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив (приказка); Не вважайте, люди добрі, що я швець: говоріть зі мною, як з простим (М. Номис).
Ілюстрації
|
|
|
Джерела та література
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 489.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 429.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 648-649.
Зовнішні посилання
http://sum.in.ua/s/shvecj
http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy
http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury
