Відмінності між версіями «Осаул»
(Створена сторінка: '''Осаул, -ла, '''''м. ''= '''Осавул. ''' Категорія:Ос) |
|||
| (не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Осаул, -ла, '''''м. ''= '''Осавул. ''' | + | '''Осаул, -ла, '''''м. ''= '''Осавул. '''<br /> |
| + | Есаулъ. Беруть коня осавули, товариство зброю. Чуб. V. 811. | ||
[[Категорія:Ос]] | [[Категорія:Ос]] | ||
| + | |||
| + | ==Тлумачення словника Бориса Грінченка== | ||
| + | ОСАВУ́Л, а, ч., іст. | ||
| + | |||
| + | 1. Виборна службова особа, що обіймала одну з адміністративно-військових посад на Україні в XVII-XVIII ст. Після шведської пожоги, тоді, як протурили запорожців з Чортомлика у Туреччину.., був військовим осавулом оцей самий Дорош (Стор., І, 1957, 202); | ||
| + | 2. Офіцерський чин у козачих військах дореволюційної Росії. Під’їхав калмик-осавул, і козачня, понасуплювавшись, мовчки розступилася перед ним (Гончар, II, 1959, 93). | ||
| + | |||
| + | 3. рідко. Те саме, що осаву́ла 1. — Як був інший осавул над нами, ми їли на обід та на вечерю мамалигу з бринзою (Н.-Лев., III, 1956, 296). | ||
| + | |||
| + | ==Тлумачення слова у сучасних словниках== | ||
| + | |||
| + | •Осавул, ла, м. Есаулъ. Беруть коня осавули, товариство зброю. Чуб. V. 811. | ||
| + | |||
| + | •Осаву́л — виборна службова особа, що обіймала одну з адміністративно-військових посад в Україні XVII – XVIII ст.; як старшинська посада в козачому війську мала власну ієрархію: генера́льний осаву́л, і, полкови́й осаву́л, артилері́йський осаву́л, со́тенний осаву́л. Беруть коня осавули, товариство зброю (П. Чубинський); Молодий гетьман Остряниця і старезний Гуня, а за ним полковники, осавули і генеральний бунчужний ішли на чолі силенного війська (О. Довженко). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Osaul211018.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|watch?v=QG4oNxcmIu0}} | ||
| + | ==Цікава інформація== | ||
| + | |||
| + | Козачі звання, чини і погони більш високих по займаній посаді козаків складалися з осавула, що був аналогом майора, військового старшини, що виконував обов'язки підполковника і козачого полковника, який і був, власне, полковником, з усіма вихідними з цього звання правами та обов'язками. На погонах осавула, так само як і у підхорунжого, була одна довга, паралельна погона лички, але не було зірочок. Погон військового старшини був прикрашений відразу двома паралельними личками і трьома зірочками, а на погонах козачого полковника були просто два лички, як у військового старшини, і не було зірок взагалі. Традиційне звернення до всіх головних чинам - ваше високоблагородіє. Це був старший офіцерський склад, який в більшості своїй і командував безпосередньо великими силами козаків як під час ведення бойових дій, так і в мирний час. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | О.П.Довженко. Тарас Бульба /літературний сценарій с. 29-80/ | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 751. | ||
| + | |||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 64. | ||
| + | |||
| + | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 421. | ||
| + | |||
| + | http://faqukr.ru/osvita/146873-kozachi-zvannja-chini-i-pogoni-polozhennja-pro.html | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury | ||
| + | |||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy | ||
| + | |||
| + | http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 00:22, 15 червня 2021
Осаул, -ла, м. = Осавул.
Есаулъ. Беруть коня осавули, товариство зброю. Чуб. V. 811.
Зміст
Тлумачення словника Бориса Грінченка
ОСАВУ́Л, а, ч., іст.
1. Виборна службова особа, що обіймала одну з адміністративно-військових посад на Україні в XVII-XVIII ст. Після шведської пожоги, тоді, як протурили запорожців з Чортомлика у Туреччину.., був військовим осавулом оцей самий Дорош (Стор., І, 1957, 202); 2. Офіцерський чин у козачих військах дореволюційної Росії. Під’їхав калмик-осавул, і козачня, понасуплювавшись, мовчки розступилася перед ним (Гончар, II, 1959, 93).
3. рідко. Те саме, що осаву́ла 1. — Як був інший осавул над нами, ми їли на обід та на вечерю мамалигу з бринзою (Н.-Лев., III, 1956, 296).
Тлумачення слова у сучасних словниках
•Осавул, ла, м. Есаулъ. Беруть коня осавули, товариство зброю. Чуб. V. 811.
•Осаву́л — виборна службова особа, що обіймала одну з адміністративно-військових посад в Україні XVII – XVIII ст.; як старшинська посада в козачому війську мала власну ієрархію: генера́льний осаву́л, і, полкови́й осаву́л, артилері́йський осаву́л, со́тенний осаву́л. Беруть коня осавули, товариство зброю (П. Чубинський); Молодий гетьман Остряниця і старезний Гуня, а за ним полковники, осавули і генеральний бунчужний ішли на чолі силенного війська (О. Довженко).
Ілюстрації
|
Медіа
Цікава інформація
Козачі звання, чини і погони більш високих по займаній посаді козаків складалися з осавула, що був аналогом майора, військового старшини, що виконував обов'язки підполковника і козачого полковника, який і був, власне, полковником, з усіма вихідними з цього звання правами та обов'язками. На погонах осавула, так само як і у підхорунжого, була одна довга, паралельна погона лички, але не було зірочок. Погон військового старшини був прикрашений відразу двома паралельними личками і трьома зірочками, а на погонах козачого полковника були просто два лички, як у військового старшини, і не було зірок взагалі. Традиційне звернення до всіх головних чинам - ваше високоблагородіє. Це був старший офіцерський склад, який в більшості своїй і командував безпосередньо великими силами козаків як під час ведення бойових дій, так і в мирний час.
Джерела та література
О.П.Довженко. Тарас Бульба /літературний сценарій с. 29-80/
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 751.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 64.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 421.
http://faqukr.ru/osvita/146873-kozachi-zvannja-chini-i-pogoni-polozhennja-pro.html
Зовнішні посилання
http://ukrlit.org/slovnyk/zhaivoronok_znaky_ukrainskoi_etnokultury
http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy
http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh
