Відмінності між версіями «Дебринець»
(→Див. також) |
(→Зовнішні посилання) |
||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | + | *[https://floristics.info/ua/statti/2005-geran-domashnya-doglyad-rozmnozhennya-khvorobi.html] | |
+ | *[https://tdazovcable.kiev.ua/pravila-po-doglyadu-za-gerannyu-i-umovi-%D1%97%D1%97-utrimannya/] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
[[Категорія:Слова 2021 року]] | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Версія за 09:34, 3 червня 2021
Дебринець, -вця, м. Раст. Geranium sanguineum. Лв. 98.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГЕРА́НЬ, і, жін.
1. Трав'яниста рослина родини геранієвих з яскравими поодинокими або зібраними в двоквіткові пазушні зонтики квітками. На вікні зеленіли молоденькі листаті фікуси та герані (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 280); Виносили з хати фікуси, герань, -калачики; обмивали листочки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 76); // Субтропічна ефіроносна рослина. Герань рожева — багаторічна вічнозелена напівкущова рослина родини геранієвих (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 394); З сировини герані рожевої добувають ефірну олію (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 318).
2. Народна назва пеларгонії. Палали на вікні герані Та примули (Максим Рильський, Поеми, 1957, 181).
Ілюстрації
![]() |
![]() |
![]() |
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — Харків : Фактор, 2011. — 208 с.
2. Герань криваво-червона // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 101.
3. Пеларгонія (герань) // Енциклопедія рослин садових та кімнатних: Довідкове видання. — Донецьк: ТОВ «Глорія Трейд» / уклад. Ануфрієва С. В.. — 2013. — С. 14. — 224 с.