Відмінності між версіями «Глоїна»
(→Зовнішні посилання) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Boyaryshnik1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Boyaryshnik2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Boyaryshnik3.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Boyaryshnik4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|CI8P2bvVgPw}} | ||
+ | {{#ev:youtube|CIoA56eEFSg}} | ||
+ | {{#ev:youtube|DCqyy03p09g}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | *[https://ideas-center.com.ua/?p=995/ ГЛІД: КОРИСНІ ВЛАСТИВОСТІ, ПРОТИПОКАЗАННЯ І ЗАСТОСУВАННЯ] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | 1. Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009. | ||
+ | |||
+ | 2. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.124 | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 09:21, 3 червня 2021
Глоїна, -ни, ж. = Гліг = Глід.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГЛІД, глоду, чол. Колюча кущова рослина, яку вирощують як декоративну або для живоплоту. Глід. Відомий великий кущ, досить декоративний весною, під час цвітіння, і восени, коли почервоніють рясні плоди (Озеленення колгоспного села, 1955, 92); На схилах яру, в колючих хащах терну і глоду, виводять пташенят сорокопуди (Олесь Донченко, VI, 1957, 70); // Плід цієї рослини. І ласощі все тільки їли, сластьони, коржики, стовпці, Часник, рогіз, паслін, кислиці, Козельці, терн, глід, полуниці (Іван Котляревський, I, 1952, 149); * У порівняннях. В піску зостався той зрадливий слід її [дівчини] ноги з ясними підківками, Що серце коле, як червоний глід (Максим Рильський, Поеми, 1957, 13).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.
2. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.124