Відмінності між версіями «Згинці»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Медіа) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zignyti1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zignyti2.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 08:16, 3 червня 2021
Зги́нці, нар. Согнувшись. Злодій згинці перебіг попід тином.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗГИ́НЦІ, присл., розм. Зігнувшись, пригнувшись. Одні працювали згинці, і тільки червоні та білі хустинки маком цвіли за очеретами, інші, стоячи на повний зріст, здіймали над собою сокири й гупали ними щосили (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 246); Він пересмикнув плечима і, по-бичачому нахилившись, пішов згинці попід яблуневим гіллям геть (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 88).
Ілюстрації
|
|
