Відмінності між версіями «Орсак»
(→Ілюстрації) |
|||
(не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ===[http://sum.in.ua/s/krajina Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | |
+ | '''КРАЇ́НА''', и, жін. | ||
+ | |||
+ | 1. Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо. Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236); Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279); Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69); | ||
+ | // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв. | ||
+ | Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. Подивіться на рай тихий, На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330); Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177). | ||
+ | |||
+ | 2. Те саме, що держава. Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; | ||
+ | // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131). | ||
+ | |||
+ | 3. Те саме, що край 1 5. Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316); Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338); Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182). | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/shose Словник української мови: в 11 томах]=== | ||
+ | '''ШОСЕ́''', невідм., сер. Дорога з асфальтовим, цементно-бетонним покриттям, вимощена щебенем тощо, признач. для руху будь-якого безрейкового транспорту. Од Старого Санча, невеликого містечка, до Щавниці.. треба було їхати 40 верстов кіньми по шосе (Нечуй-Левицький, II, 1956, 388); Могутнього потоку не вміщало шосе, і багато верхівців скакало обабіч шляху прямо по хлібах (Олесь Гончар, III, 1959, 74); І ось вони, Липки. Велике, заквітчане полісадниками містечко.. Рівна кам'яна магістраль шосе перетинає його навпіл (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 63); Прекрасним гудронованим шосе машина помчала на північ (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 130). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Strana1.png|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Shoce1.jpeg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
Рядок 16: | Рядок 27: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0/ Автомобі́льна доро́га, шосе́ ] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | 1. Країна // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. | ||
− | + | 2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. | |
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | ==Зовнішні посилання== |
− | [[Категорія:Слова | + | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0] |
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 13:10, 2 червня 2021
Орсак, -ка, м. 1) Страна. Тільки орсак проходили, а білий світ не виділи. АД. І. 87. 2) Дорога вымощенная, шоссе. Вх. Зн. 44.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КРАЇ́НА, и, жін.
1. Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо. Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236); Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279); Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 69); // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. Пустелі й вітер... Пустелі й вітер... І піраміди на тлі зорі... Країна сонця й ієрогліфів (Володимир Сосюра, I, 1957, 317); Країна героїв. Рідна (моя, своя і т. ін.) країна — батьківщина, вітчизна. Подивіться на рай тихий, На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну (Тарас Шевченко, I, 1951, 330); Чи знайоме вам те гостре, до фізичного болю гостре почуття нудьги за рідною країною, яким обкипає серце від довгого пробування на чужині? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 177).
2. Те саме, що держава. Хто поверне в рабство ту країну, Де свободи стяг затрепетав? (Максим Рильський, III, 1961, 81); Наша країна послідовно проводить політику мирного співіснування (Радянська Україна, 6.V 1959, 1); Соціалістичні країни; // перен. Про населення якої-небудь держави. Черниш народився тоді, коли країна прощалася з Іллічем (Олесь Гончар, III, 1959, 131).
3. Те саме, що край 1 5. Налетіли птахи з теплих країн, заспівали, защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316); Гарна країна [Буковина]! (Леся Українка, V, 1956, 338); Засмалені матроси співають на палубі.. про зелені тро пічні країни (Олесь Гончар, III, 1959, 182).
Словник української мови: в 11 томах
ШОСЕ́, невідм., сер. Дорога з асфальтовим, цементно-бетонним покриттям, вимощена щебенем тощо, признач. для руху будь-якого безрейкового транспорту. Од Старого Санча, невеликого містечка, до Щавниці.. треба було їхати 40 верстов кіньми по шосе (Нечуй-Левицький, II, 1956, 388); Могутнього потоку не вміщало шосе, і багато верхівців скакало обабіч шляху прямо по хлібах (Олесь Гончар, III, 1959, 74); І ось вони, Липки. Велике, заквітчане полісадниками містечко.. Рівна кам'яна магістраль шосе перетинає його навпіл (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 63); Прекрасним гудронованим шосе машина помчала на північ (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 130).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Країна // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с.
2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с.