Відмінності між версіями «Тюпати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Тюпати, -паю, -єш, '''''гл. ''Ходить мелкими шажками; ѣхать медленно. ''Як хоч, мала: хоч біжи, х...)
 
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Тюпати, -паю, -єш, '''''гл. ''Ходить мелкими шажками; ѣхать медленно. ''Як хоч, мала: хоч біжи, хоч тюпай. ''Ном. № 13674. ''Проти нас тюпа чоловік верхи. ''О. 1862. VIII. 27.  
 
'''Тюпати, -паю, -єш, '''''гл. ''Ходить мелкими шажками; ѣхать медленно. ''Як хоч, мала: хоч біжи, хоч тюпай. ''Ном. № 13674. ''Проти нас тюпа чоловік верхи. ''О. 1862. VIII. 27.  
 
[[Категорія:Тю]]
 
[[Категорія:Тю]]
 +
 +
=Сучасні українські словники=
 +
1. Бігти, нешироко ступаючи, дрібною риссю (про тварин). — Поки холодок, хай тюпає, бо як сонце припече, то тоді й повагом важко... Но! — гукнув знову Яким, смикнувши сердито за віжки (Панас Мирний, IV, 1955, 310); — Нам чогось так весело, регочемося, борюкаємося на санях, конячку підхльоскуємо.., а вона, знаєш, так жваво головою потріпує, тюпає собі... (Степан Васильченко, I, 1959, 80); Конячка весело форкала, тюпала, сани.. немилосердно кидало з вибою у вибій (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 338);
 +
//  Швидко йти або повільно бігти маленькими кроками (про людей). І йде [Давид], ридаючи до сина. Аж тюпає, немов біжить (Тарас Шевченко, II, 1953, 72); Худенький, згорблений [директор], тюпав борзенько попід мур, аби де сховатися від напасті (Лесь Мартович, Тв., 1954, 195); Іде по воду молодиця, За нею тюпає хлоп'я... (Максим Рильський, II, 1960, 312).
 +
 +
2. рідко. Іти повільно, через силу; плентатися. Гутман змахує з чола піт.. і деякий час тюпає за мною мовчки (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 153).
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 334.
 +
 +
=Ілюстрації=
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:typati300521.jpg|x300x]]
 +
|}
 +
 +
=Джерела та література=
 +
# http://sum.in.ua/s/tjupaty
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 10:11, 30 травня 2021

Тюпати, -паю, -єш, гл. Ходить мелкими шажками; ѣхать медленно. Як хоч, мала: хоч біжи, хоч тюпай. Ном. № 13674. Проти нас тюпа чоловік верхи. О. 1862. VIII. 27.

Сучасні українські словники

1. Бігти, нешироко ступаючи, дрібною риссю (про тварин). — Поки холодок, хай тюпає, бо як сонце припече, то тоді й повагом важко... Но! — гукнув знову Яким, смикнувши сердито за віжки (Панас Мирний, IV, 1955, 310); — Нам чогось так весело, регочемося, борюкаємося на санях, конячку підхльоскуємо.., а вона, знаєш, так жваво головою потріпує, тюпає собі... (Степан Васильченко, I, 1959, 80); Конячка весело форкала, тюпала, сани.. немилосердно кидало з вибою у вибій (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 338); // Швидко йти або повільно бігти маленькими кроками (про людей). І йде [Давид], ридаючи до сина. Аж тюпає, немов біжить (Тарас Шевченко, II, 1953, 72); Худенький, згорблений [директор], тюпав борзенько попід мур, аби де сховатися від напасті (Лесь Мартович, Тв., 1954, 195); Іде по воду молодиця, За нею тюпає хлоп'я... (Максим Рильський, II, 1960, 312).

2. рідко. Іти повільно, через силу; плентатися. Гутман змахує з чола піт.. і деякий час тюпає за мною мовчки (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 153).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 334.

Ілюстрації

x300x

Джерела та література

  1. http://sum.in.ua/s/tjupaty