Відмінності між версіями «Джордж Вашингтон»

Версія за 19:26, 29 травня 2021

Джордж Вашингтон (1732-99) був главнокомандувачем Континентальної армії під час війни за незалежність США (1775-83) і провів два терміни першим президентом США, з 1789 по 1797 рік. Син процвітаючого плантатора, Вашингтон був вихований у колоніальній Вірджинії. У молодості він працював землеміром, після чого воював у Французькій та Індійській війнах (1754-63).Під час американської революції він привів колоніальні сили до перемоги над англійцями та став національним героєм. У 1787 році він був обраний президентом конвенції, яка написала Конституцію США. Через два роки Вашингтон став першим президентом Америки.Розуміючи, що спосіб його роботи вплине на підхід майбутніх президентів до цієї посади, він передав спадщину сили, доброчесності та національних цілей. Менш ніж через три роки після відходу з посади він помер на своїй плантації у Вірджинії, у Вернон Маунт, у віці 67 років.

• Ранні роки Джорджа Вашингтона

Джордж Вашингтон народився 22 лютого 1732 р. На плантації своєї сім'ї у Поупс Крик у графстві Вестморленд, британська колонія Вірджинія, у сім'ї Августина Вашингтона (1694-1743) та його другої дружини Мері Болл Вашингтон (1708-89). Джордж, старший із шести дітей Августина та Мері Вашингтон, провів значну частину дитинства на Фермі Феррі, плантації біля Фредеріксбурга, штат Вірджинія. Після смерті батька Вашингтона, коли йому було 11 років, він допомогав матері керувати плантацією. Відомо мало деталей про ранню освіту Вашингтона, хоча дітей таких процвітаючих сімей, як його, зазвичай навчали вдома приватні репетитори або ж діти відвідували приватні школи. Вважається, що він закінчив школу приблизно у віці 15 років.

Будучи підлітком, Вашингтон, який виявив здібності до математики, став успішним геодезистом. Його геодезичні експедиції у пустелі Вірджинії заробили йому достатньо грошей, щоб розпочати придбання власної землі.

У 1751 році Вашингтон здійснив свою єдину поїздку за межі Америки, коли він поїхав на Барбадос зі своїм старшим зведеним братом Лоуренсом Вашингтоном (1718-52), який страждав на туберкульоз, і сподівався, що теплий клімат допоможе йому одужати. Незабаром після їх прибуття Джордж захворів на віспу. Він вижив, хоча хвороба залишила у нього постійні шрами на обличчі. У 1752 році Лоуренс, який здобув освіту в Англії та служив наставником Вашингтона, помер. Зрештою Вашингтон успадкував маєток Лоуренса, Вернон Маунт, на річці Потомак поблизу Олександрії, штат Вірджинія.

• Офіцер та фермер

У грудні 1752 року Вашингтон, який не мав попереднього військового досвіду, був призначений командиром ополчення Вірджинії. Він бачив дії у Франції та Індії та врешті-решт був призначений керівником усіх збройних сил Вірджинії. До 1759 року Вашингтон подав у відставку, повернувся на Вернон Маунт і був обраний членом штату Вірджинія Буржес, де він пропрацював до 1774 року. У січні 1759 року він одружився на Марті Дандрідж Кастіс (1731-1802), заможній вдові з двома дітьми . Вашингтон став відданим вітчимом своїх дітей; вони з Мартою Вашингтон ніколи не мали власного потомства.

У наступні роки Вашингтон розширив Вернон Маунт з 2000 акрів у власність площею 8000 акрів з п’ятьма фермами. Він вирощував різноманітні культури, включаючи пшеницю та кукурудзу, розводив мулів, підтримував фруктові сади та успішне рибальство. Він глибоко цікавився землеробством і постійно експериментував з новими культурами та методами збереження земель.

• Джордж Вашингтон під час американської революції

Наприкінці 1760-х років Вашингтон на власному досвіді відчув наслідки зростання податків, які британці ввели на американських колоністів, і прийшов до думки, що проголошення незалежності від Англії відповідає інтересам колоністів. Вашингтон служив делегатом Першого континентального конгресу в 1774 році у Філадельфії. На той час, як другий континентальний конгрес, скликаний роком пізніше, американська революція розпочалася всерйоз, і Вашингтон був призначений головним командувачем континентальної армії. Вашингтон виявився кращим генералом, ніж військовим стратегом. Його сила полягала не в його геніальності на полі битви, а в його здатності утримувати боротьбу колоніальної армії. Його війська були погано навчені і їм не вистачало їжі, боєприпасів та інших запасів (взимку солдати іноді навіть ходили без взуття). Однак Вашингтон зміг дати їм вказівки та мотивацію. Його керівництво взимку 1777-1778 рр у Веллі Фордж було свідченням його сили надихнути своїх людей продовжувати рух. Протягом виснажливої ​​восьмирічної війни колоніальні сили виграли кілька битв, але трималися проти британців. У жовтні 1781 р. за сприяння французів (які об'єдналися з колоністами за своїх суперників британців) континентальні війська змогли захопити британські війська під командуванням генерала Чарльза Корнуоліса (1738-1805) у битві при Йорктауні. Ця подія фактично закінчила війну за незалежність, і Вашингтон був оголошений національним героєм.

• Перший президент Америки

У 1783 р. Після підписання Паризького договору між Великобританією та США Вашингтон, вважаючи, що виконав свій обов'язок, відмовився від командування армією і повернувся у Вернон Маунт, маючи намір відновити своє життя як фермер і сім'янин. Однак у 1787 р. його попросили відвідати Конституційну Конвенцію у Філадельфії та очолити комітет з розробки нової конституції. Його вражаюче керівництво там переконало делегатів, що він на сьогоднішній день є найбільш кваліфікованою людиною, щоб стати першим президентом країни. Спочатку Вашингтон заперечував. Нарешті він хотів повернутися до спокійного життя вдома і залишити управління новою нацією іншим. Але громадська думка була настільки сильною, що врешті він поступився. Перші президентські вибори відбулися 7 січня 1789 р., І Вашингтон вдало переміг. Джон Адамс (1735-1826), який набрав другу за кількістю голосів, став першим віце-президентом країни. 57-річний Вашингтон був урочисто відкритий 30 квітня 1789 року в Нью-Йорку. Оскільки Вашингтон, округ Колумбія, майбутня столиця Америки ще не була побудована, він жив у Нью-Йорку та Філадельфії. Перебуваючи на цій посаді, він підписав законопроект, що встановлює майбутню, постійну столицю США вздовж річки Потомак - місто, яке згодом отримало назву Вашингтон, на його честь.

• Досягнення Джорджа Вашингтона

Сполучені Штати були невеликою державою, коли Вашингтон вступив на посаду, що складалася з 11 штатів та приблизно 4 мільйонів людей, і не було прецедентів щодо того, як новий президент повинен вести внутрішній чи іноземний бізнес. Пам’ятаючи, що його дії, ймовірно, визначатимуть спосіб управління майбутніми президентами, Вашингтон наполегливо працював, щоб подати приклад справедливості, розсудливості та доброчесності. У зовнішніх справах він підтримував сердечні відносини з іншими країнами, але також підтримував позицію нейтралітету у зовнішніх конфліктах. На внутрішньому рівні він призначив першого суддю Верховного суду США Джона Джея (1745-1829), підписав законопроект про створення першого національного банку - Банку США і створив власний президентський кабінет.

Двома його найвидатнішими призначеними в кабінеті були державний секретар Томас Джефферсон (1743-1826) і міністр фінансів Олександр Гамільтон (1755-1804), двоє чоловіків, які не погодились щодо ролі федерального уряду. Гамільтон виступав за сильний центральний уряд і був частиною Федералістичної партії, тоді як Джефферсон підтримував права сильніших держав як частину Демократично-республіканської партії, попередниці Демократичної партії. Вашингтон вважав, що розбіжні погляди мають вирішальне значення для нового уряду, але він був засмучений тим, що, на його думку, було новою партійністю. Президентство Джорджа Вашингтона було відзначено низкою перших. Він підписав перший закон про авторські права США, який захищав авторські права авторів. Він також підписав перше проголошення Дня подяки, зробивши 26 листопада національним днем ​​подяки для закінчення війни за незалежність США та успішної ратифікації Конституції.

Під час президентства Вашингтона Конгрес прийняв перший федеральний закон про доходи - податок на дистильований алкоголь. У липні 1794 р. Фермери Західної Пенсільванії повстали проти так званого "податку на віскі". Вашингтон закликав понад 12 000 міліціонерів до Пенсильванії, щоб розпустити повстання виробників віскі. Під керівництвом Вашингтона штати ратифікували Білль про права, і до союзу увійшли п’ять нових штатів: Північна Кароліна (1789), Род-Айленд (1790), Вермонт (1791), Кентуккі (1792) та Теннессі (1796).

У свій другий термін Вашингтон оголосив про нейтралітет, щоб уникнути вступу у війну 1793 року між Великобританією та Францією. Але коли французький міністр у Сполучених Штатах Едмонд Чарльз Жене - відомий в історії як "Громадянин Женет" - об'їхав США, він сміливо хизувався проголошенням, намагаючись створити американські порти як французькі військові бази і отримати підтримку своєї справи в Західні США. Його втручання викликало ажіотаж між федералістами та демократичними республіканцями, розширивши розрив між партіями та ускладнивши створення консенсусу.

У 1795 р. Вашингтон підписав «Договір про комерційну та судноплавну взаємодію між Його Величністю Британії; і Сполученими Штати Америки ", або Договір Джея, названий так на честь Джона Джея, який домовився про це з урядом короля Георга III. Це допомогло США уникнути війни з Великою Британією, але також призвело до того, що деякі члени Конгресу були повернуті додому, і проти нього жорстоко виступили Томас Джефферсон та Джеймс Медісон. На міжнародному рівні це викликало ажіотаж серед французів, які вважали, що це порушує попередні договори між США та Францією.

Адміністрація Вашингтона підписала ще два впливові міжнародні договори. Договір Пінкні 1795 року, також відомий як договір Сан-Лоренцо, встановив дружні стосунки між США та Іспанією, зміцнивши кордони між територіями США та Іспанії в Північній Америці та відкривши Міссісіпі для американських торговців. Трипільський договір, підписаний наступного року, надав американським кораблям доступ до середземноморських судноплавних шляхів.

• Відставка Джорджа Вашингтона до Вернон Маунт та смерть

У 1796 році, після двох президентських термінів і відмови відбувати третій, Вашингтон остаточно пішов у відставку. У прощальній промові він закликав нову країну дотримуватися найвищих стандартів у та зводити взаємодію з іноземними державами до мінімуму. Звернення все ще читається кожного лютого в Сенаті США на згадку про день народження Вашингтона. 14 грудня 1799 року, лише через два з половиною роки після відходу з посади президента, Джордж Вашингтон помер досить раптово, незабаром після зараження вірулентною інфекцією горла.

• Джерела:

https://www.history.com/topics/us-presidents/george-washington

https://www.mountvernon.org/george-washington/martha-washington/the-deaths-of-george-martha/

• Підготували:

Руда Аліна та Костюков Даніїл