Відмінності між версіями «Чарпати»

Версія за 15:34, 27 травня 2021

Чарпати, -паю, -єш, гл. Черпать. Мнж. 193. ЧЕРПАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка.

1. Набирати, діставати якусь рідину або сипку масу, захоплюючи їх чим-небудь (перев. знизу, з глибини чогось). — Мати ж моя мила, Де Настусю діла? — Пішла до криниці Черпати водиці (Павло Чубинський, V, 1874, 724); Титарка налила варенухи в миски. Молодиці черпали з мисок ложками й пили (Нечуй-Левицький, III, 1956, 109); Весь ярмарок, згоряючи від спраги, черпає з нього [Дніпра] пригорщами, кухлями, тисячами відер, а в ньому не меншає анітрохи (Олесь Гончар, I, 1959, 41); // При переміщенні по воді, болотистій, піщаній або сніговій поверхні набирати куди-небудь (в корпус, кузов, у взуття і т. ін.) якоїсь рідини або сипкої маси. Черпаючи бортом воду, ледве-ледве доліз він [пароплав] до Севастополя, і то на буксирі під кінець (Леся Українка, V, 1956, 219); * Образно. Ху-у-у! Широкі груди черпають повітря повними жменями (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 59).

2. перен. Брати, здобувати, запозичувати щось з чого-небудь, від когось. Коста Хетагуров багато черпав із стародавнього осетинського епосу для своєї творчості (Павло Тичина, III, 1957, 418); Матеріали для своїх книг письменники здебільшого черпали безпосередньо в цехах заводів, шахтах, в депо, на полях колгоспів, у школах — скрізь, де творилось нове життя (Історія української літератури, II, 1956, 135); // Здобувати підтримку, наснагу в чомусь; набиратися сил, натхнення, використовуючи який-небудь досвід. Сучасний комуністичний рух черпав і черпає силу в ленінізмі, у вірності принципам пролетарського інтернаціоналізму (Комуніст України, 6, 1967, 10); Нічого іншого не чекав Щорс почути від своїх прекрасних бійців. У них завжди черпав він свою силу й віру в перемогу (Олександр Довженко, I, 1958, 208); Так отим же ми й багаті, Що черпає брат у брата Досвід, силу, щастя теж (Павло Усенко, Дорогами.., 1951, 257). {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}