Відмінності між версіями «Шлея»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
<gallery>
 
<gallery>
Файл:Example.jpg|Опис1
+
<gallery>
Файл:Example.jpg|Опис2
+
Файл:Иллюстрация_конской_упряжи.jpg|Опис1
 +
 
 +
</gallery>
 
</gallery>
 
</gallery>
 
'''Шлея, шлеї, '''''ж. ''Шлея. Ум. '''Шлейка. '''
 
'''Шлея, шлеї, '''''ж. ''Шлея. Ум. '''Шлейка. '''
 
[[Категорія:Шл]]
 
[[Категорія:Шл]]
 
Шлея - ї, жін. Частина упряжі — широка смуга, сплетена з мотузків або вирізана з ременю і прив'язана до посторонків, у яку запрягають коней. Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе Іван накладав малу мотузяну шлею (Василь Стефаник, I, 1949, 61)
 
Шлея - ї, жін. Частина упряжі — широка смуга, сплетена з мотузків або вирізана з ременю і прив'язана до посторонків, у яку запрягають коней. Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе Іван накладав малу мотузяну шлею (Василь Стефаник, I, 1949, 61)

Версія за 14:09, 27 травня 2021

</gallery> Шлея, шлеї, ж. Шлея. Ум. Шлейка. Шлея - ї, жін. Частина упряжі — широка смуга, сплетена з мотузків або вирізана з ременю і прив'язана до посторонків, у яку запрягають коней. Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе Іван накладав малу мотузяну шлею (Василь Стефаник, I, 1949, 61)