Відмінності між версіями «Збурлакуватіти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Збурлакуватіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ. Аф. 447. [[Категорія:...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Збурлакуватіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ. Аф. 447. | '''Збурлакуватіти, -тію, -єш, '''''гл. ''Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ. Аф. 447. | ||
− | [[Категорія:Зб]] | + | [[Категорія:Зб]] Стати бурлакою, бездомним, самотнім, несімейним. |
+ | Походить від слова БУРЛАКУВАТИ, ую, уєш, недок. | ||
+ | |||
+ | 1. Не мати постійної роботи і постійного місця проживання; бути бурлакою (у 1 знач.). ''Йому [Миколі] так огидло бурлакувать, так забажалось осістись і оселитись на одному місці'' (Нечуй-Левицький, II, 1956, 240). | ||
+ | |||
+ | 2. Бути одиноким, несімейним. — ''Ти б одружився, сину! ..Другі твоїх літ дітками любуються, а ти все бурлакуєш!'' (Панас Мирний, II, 1954, 230); ''Сам собі їсти варить, сорочки пере... бурлакує старий причуда'' (Степан Васильченко, I, 1959, 140). |
Версія за 22:20, 15 травня 2021
Збурлакуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться бурлакою, т. е. бездомнымъ. Аф. 447. Стати бурлакою, бездомним, самотнім, несімейним. Походить від слова БУРЛАКУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. Не мати постійної роботи і постійного місця проживання; бути бурлакою (у 1 знач.). Йому [Миколі] так огидло бурлакувать, так забажалось осістись і оселитись на одному місці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 240).
2. Бути одиноким, несімейним. — Ти б одружився, сину! ..Другі твоїх літ дітками любуються, а ти все бурлакуєш! (Панас Мирний, II, 1954, 230); Сам собі їсти варить, сорочки пере... бурлакує старий причуда (Степан Васильченко, I, 1959, 140).