Відмінності між версіями «Богословити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 3: Рядок 3:
 
[[Категорія:Бо]]
 
[[Категорія:Бо]]
  
Інфінітив благослови́ти, благослови́ти
+
побажання добра, зміцнене релігійним актом, знаком хреста, хлібом чи іншим актом, що в очах народу набирає культового значення.
однина множина
+
 
Наказовий спосіб
+
У широкому значенні — набір позитивних факторів, які проявляє особа по відношенню до іншої особи з метою покращення її фізичного та духовного стану. Проявляється у жертвуванні (власним часом, матеріальними речами, особистим комфортом), у доброзичливому ставленні, у наставленні, докорі, повчанні) тощо.
1 особа благослові́мо, благослові́м
+
 
2 особа благослови́ благослові́ть
+
В українського народу ніяка важлива подія родинного чи господарського характеру не могла відбутися без благословення священика і батька-матері, чи господаря у господарстві.
МАЙБУТНІЙ ЧАС
+
 
1 особа благословлю́ благословимо́, благословим
+
У цьому останньому випадку роль господаря може бути дорівняна до ролі давнього жерця родинної релігії.
2 особа благослови́ш благословите́
+
 
3 особа благослови́ть благословля́ть
+
==Ілюстрації==
МИНУЛИЙ ЧАС
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
чол.р. благослови́в благослови́ли
+
|- valign="top"
жін.р. благослови́ла
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Venchaniesouz 1024x633.jpg|x140px]]
сер.р. благослови́ло
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dim.jpg|x140px]]
Активний дієприкметник
+
|}
+
Пасивний дієприкметник
+
благослове́нний
+
Безособова форма
+
благослове́нно
+
Дієприслівник
+

Поточна версія на 12:34, 16 лютого 2021

Богословити, -влю, -виш, гл. Вести рѣчь о Богѣ.

побажання добра, зміцнене релігійним актом, знаком хреста, хлібом чи іншим актом, що в очах народу набирає культового значення.

У широкому значенні — набір позитивних факторів, які проявляє особа по відношенню до іншої особи з метою покращення її фізичного та духовного стану. Проявляється у жертвуванні (власним часом, матеріальними речами, особистим комфортом), у доброзичливому ставленні, у наставленні, докорі, повчанні) тощо.

В українського народу ніяка важлива подія родинного чи господарського характеру не могла відбутися без благословення священика і батька-матері, чи господаря у господарстві.

У цьому останньому випадку роль господаря може бути дорівняна до ролі давнього жерця родинної релігії.

Ілюстрації

Venchaniesouz 1024x633.jpg Dim.jpg