Відмінності між версіями «Майно»
(→"Словопедія") |
(Додала статтю) |
||
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 49: | Рядок 49: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Майно2.jpeg |x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Майно2.jpeg |x140px]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
− | [[Категорія:Слова 2015 року]] | + | [[Категорія:Слова 2015 року]] |
− | + | ||
+ | "Стаття до слова" | ||
+ | http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100021476-nerukhomist-vikoristovuyetsya-u-pidpriyemnitskiy-diyalnosti-pilgi-z-podatku-na-nerukhome-mayno-dlya-fizichnikh-osib-ne-zastosovuyutsya |
Поточна версія на 09:50, 29 грудня 2020
Майно, -на, с. Имущество. І рече Господь до сатани: оддаю тобі в руки все його майно; тільки не касайсь його самого. К. Іов.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МАЙНО, а, сер.
1. Речі, які комусь належать на правах власності. Нещасний Гельє зв'язав у вузлик своє майно і вибіг з хати на вулицю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 9); Майна того небагато: стара скриня, з діда-прадіда, материн ткацький верстат, горщики та інший хатній скарб (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 555); Майно, власник якого є невідомим (безгосподарне майно), переходить у власність держави у порядку, визначеному спеціальним законом (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 15); Державне майно; // рідко. Устаткування. Дівчича-інженер господарським оком оглянула нескладне майно вишки (Олесь Донченко, II, 1956, 70). ▲ Нерухоме майно див. нерухомий 2; Рухоме майно див. рухомий.
2. розм., рідко. Те саме, що маєток 1. Чебанов просидів щось 2 години, розказував про себе й про свій замір дати концерт в Чернігові, .. а потому оселитися десь в жінчиному (нової жінки) майні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 174).
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Ма́йно́, -на, с. Имущество. І рече Господь до сатани: оддаю тобі в руки все його майно; тільки не касайсь його самого. К. Іов.
Іноземні словники
українська-англійська Словник
property
Словари и энциклопедии на Академике
майно -а́, с. 1) Речі, які комусь належать за правом власності. Державне майно. || рідко. Устаткування. Нерухоме майно. ••
Безхазя́йне майно́ — майно, власник якого невідомий. 2) розм., рідко. Те саме, що маєток 1 майно — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Майно — Хуан Баутиста дель (Maino, Juan Bautista del) 1578, Пастрана, провинция Гвадалахара 1641, Мадрид. Испанский живописец. Родился в семье уроженца Милана и матери испанки. В юности жил в Милане и Риме, испытал влияние Г. Рени, А. Каррачи, а также… … Европейское искусство: Живопись. Скульптура. Графика: Энциклопедия
майно — 1) (речі, які комусь належать на правах власности), добро, пожиток, пожитки мн., статки мн., маєток, маєтність, у[в]житок; збіжжя (хатні, господарські, особисті речі); надібок, скарб (перев. речі домашнього вжитку); рухомість (речі, які можуть… … Словник синонімів української мови
майно — на, с. Гж. Речі, які комусь належать на правах власності … Словник лемківскої говірки
Майно Хуан-Баутиста — (фрай Mayno, 1569 1649) испанск. живописец толедской школы, ученик Д. Теотокопули, монах доминиканского ордена, по направлению натуралист; особенно хорошо писал миниатюрные портреты, но в них очень льстил позировавшим пред ним лицам. Наиболее… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
животи — майно … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
маєток — майно [IV VII] … Толковый украинский словарь
власність — (майно й под., належне кому н.; належність із правом розпорядження), володіння, помістя; придбання (те, що ким н. придбане) … Словник синонімів української мови
спадщина — (майно й под., що переходить від його власника до іншого), спадок, нащадок; батьківщина, материзна, дідівщина, дідизна, бабизна (спадщина від батьків і конкретно від батька, матері, діда, баби тощо); предківщина, патримоній, патримоніум … Словник синонімів української мови
набиток — майно, набуття див. набыток … Зведений словник застарілих та маловживаних слів