Відмінності між версіями «Ґайдарь»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:70852.002.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 12:58, 28 грудня 2020
Ґáйдарь, -ря, м. Музыкантъ, играющій на волынкѣ. Вх. Зн. 13.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах.
ҐÁЙДАР, я, ч., зах.
Той, хто грає на ґайді (у 2 знач.). З вертепом до хати господаря зайшло два ґайдарі, і враз оселя наповнилася звучанням волинки (із журн.). Тужлива пісня лилася над горами, огортала темні ліси і карпатські кручі – то ґайдар на повні груди видував у волинку свою нещасну долю (з газ.).
Етимологія
Походить від слова ґáйда - 1) вівчарська сопілка; 2) волинка, коза.
Ілюстрації
|
|
|
|
