Відмінності між версіями «Чорнозілля»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 13: Рядок 13:
 
|}
 
|}
  
==Медіа==
 
  
 
==Згадки в літературі==
 
==Згадки в літературі==
Рядок 32: Рядок 31:
  
 
Також було помічено, що препарати чини нормалізують склад крові за лейкоцитозу та тромбоцитозу.
 
Також було помічено, що препарати чини нормалізують склад крові за лейкоцитозу та тромбоцитозу.
Виражений оздоровчий ефект чинить чина чорна в разі аденоми простати, простатиту,  новоутворень.  
+
Виражений оздоровчий ефект чинить чина чорна в разі аденоми простати, простатиту,  новоутворень.
 
+
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
Рядок 39: Рядок 37:
  
 
2. https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=4253&page=3
 
2. https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=4253&page=3
 +
 +
3. https://www.zid.com.ua/ukr_creativework/tsilyuschi-vlastyvosti-skromnoji-chyny-chornoji
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 02:54, 25 грудня 2020

Чорнозілля, -ля, с. Родъ растенія. Чуб. І. 83.

Сучасні словники

Чорнозілля або чина чорна, горошок чорний — рослина з роду чина, родини бобових. Багаторічна рослина з коротким, потовщеним, майже дерев'янистим кореневищем. Стебла — одиночні або декілька, прямостоячі, 50-80 см заввишки, у нижній частині майже безлисті, догори густо облиствені, нетовсті, гранисті. Прилистки напівстрілоподібні, лінійно-ланцетні, коротше черешка, 6-10 мм завдовжки, 1-2 мм завширшки. Листя парноперистоскладні. Черешок гранистий, закінчується тонкою щетинкою. Листочки трьох- — п'ятіпарні, еліптичні або довгасто-овальні, на обох кінцях закруглені, на верхівці — з вістрям, знизу — сірувато-зелені, з обох боків — з неясною сіткою жилок, 20-35 мм завдовжки, 8-12 мм завширшки. Китиці з чотирма — шістьма квітками, негусті, однобокі. Чашечка широкодзвоникова, по краю коротковійчаста, верхні зубці її майже непомітні, два бокових нижніх трикутно-загострені, нижній трикутно-шилоподібний, у кілька разів коротший трубки. Віночок завдовжки 11-13 мм, лілово-фіолетовий, прапор трохи довше крил, пластинка його майже овальна, коротше широкого нігтика, крила на довгому, дещо зігнутому нігтику, пластинки їх довгасті, на верхівці звужені, при основі з вушками. Човник на довгому нігтику, по нижньому краю майже прямокутно зігнутий, до верхівки витягнутий в дзьобик. Боби довгасто-лінійні, 4-5 см завдовжки, 4-5 мм завширшки, до верхівки більш витягнуті і злегка зігнуті, стулки бобів досить опуклі, з малопомітним жилкуванням. Цвіте в липні — серпні.

Ілюстрації

Lathyrus niger (Schwarz-Platterbse) IMG 7523.jpg Lathyrus niger.jpg 105247.jpg


Згадки в літературі

...Через довгі місяці повернулася княгиня Острозька до Острога. Але скільки не споряджала слуг шукати захований у лісі скарб, ті нічого так й не знайшли. Кажуть, пан Домінік сам літував і зимував з лопатою в лісі, всі рови і яри перекопав, поки у лісовій пущі десь і щез — чи звір якийсь загриз його, чи в якесь провалля шугнув необачно.

Прочувши про захований скарб, шукали його жителі Острога та довколишніх сіл. Але теж марно. Запримітили тільки одне: в їхньому лісі з’явилося якесь досі не бачене зілля. Дивишся на нього, коли росте — воно зелене-зелене, а зірвеш і принесеш додому — воно вже й чорне. Незрозуміле такс зілля, ніби якусь таїну ховає в собі. Так його й назвали: чорнозілля. Здогадливіші висловлювали думку, що це, певно, запропалий скарб в отаке зело перекинувся.

Відтоді й росте чорнозілля в острозьких лісах. Досі росте. Хто зустрічає його в лісі, тому воно знову і знову нагадує про таємничу історію зникнення багатств із княжого замку в Острозі, навіює спомин про давні перекази, в яких йдеться про криваву гонительку-єзуїтку Анну-Алоїзу і про помсту лісоруба Сахна.

Протягом століть жила людська віра в те, що саме це зілля якимось чином таки допоможе колись віднайти захований скарб... - "Світлинки", Євген Шморгун.

Цілющі властивості

Майже двадцять років поспіль заслуженою повагою користується збір трав, в якому головна роль належить чині чорній. Цей збір помічний під час лікування аденоми передміхурової залози й простатиту, захворювань сечостатевих органів, печінки, вірусних гепатитів тощо. Його також рекомендують як онкопротекторний засіб, помітний терапевтичний ефект проявляє збір в разі атеросклерозу судин серця й мозку, що дуже важливо для запобігання інфаркту та інсульту. Добре цей рослинний засіб зарекомендував себе під час лікування гастриту, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, колітів, ентероколітів, серцевої недостатності. Збір можна приймати в разі хронічних холециститів, холангітів, жовчно- й сечокам’яної хвороби, гострого циститу, за больового сечовипускання з кров’ю, в разі вірусного ураження печінки, цирозу.

Безумовним вирішальним чинником застосуванням чини чорної як окремо, так і в суміші, є її вплив на ендемічний вірус А, сироватковий вірус Б, гепатит С (хвороба Боткіна), а також на інші вірусні захворювання (застуда, грип, запалення легень). У народі чину також використовували як протипухлинний засіб. Застосовують траву в разі лихоманки, захворювань органів травного тракту, запалення легень, респіраторних інфекцій, інфекційного гепатиту, тахікардії, безсоння. Місцево препарати чини рекомендують під час лікування венеричних хвороб і білей.

Також було помічено, що препарати чини нормалізують склад крові за лейкоцитозу та тромбоцитозу. Виражений оздоровчий ефект чинить чина чорна в разі аденоми простати, простатиту, новоутворень.

Джерела та література

1. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0

2. https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=4253&page=3

3. https://www.zid.com.ua/ukr_creativework/tsilyuschi-vlastyvosti-skromnoji-chyny-chornoji

Зовнішні посилання