Відмінності між версіями «Докучливий»
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Paca 62189890 orig .jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Paca 62189890 orig .jpeg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5cc2e5f59fead.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tvoe-vyrazhenie-lica 52833239 orig .jpeg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0f43d60526eb54221f114a570413b5cd.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 03:37, 25 грудня 2020
Докучливий, -а, -е. Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Мир. Пов. І. 134. Докучливі діти у Григора. Каменец. у. Докучливе допитування. Мир. Пов. І. 140.
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДОКУ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який докучає; набридливий. Колись в своє убогеє село В докучливу осінню пору, Вночі до батькового двору Мене далеким вітром занесло (Степан Васильченко, II, 1959, 485); Монотонно гула на шибці докучлива осіння муха (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 244); Відкинула вона далеко назад докучливе волосся (Олександр Довженко, I, 1958, 245).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 357.
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
1. http://sum.in.ua/s/dokuchlyvyj
2. https://www.youtube.com/watch?v=TyPChIUT54w&ab_channel=ukrannoyingorange