Відмінності між версіями «Докучливий»
(Створена сторінка: '''Докучливий, -а, -е. '''Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Мир. Пов. І. 134. ''Докучливі діт...) |
|||
| (не показано 11 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Докучливий, -а, -е. '''Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Мир. Пов. І. 134. ''Докучливі діти у Григора. ''Каменец. у. ''Докучливе допитування. ''Мир. Пов. І. 140. | '''Докучливий, -а, -е. '''Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Мир. Пов. І. 134. ''Докучливі діти у Григора. ''Каменец. у. ''Докучливе допитування. ''Мир. Пов. І. 140. | ||
[[Категорія:До]] | [[Категорія:До]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | ||
| + | |||
| + | ДОКУ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який докучає; набридливий. Колись в своє убогеє село В докучливу осінню пору, Вночі до батькового двору Мене далеким вітром занесло (Степан Васильченко, II, 1959, 485); Монотонно гула на шибці докучлива осіння муха (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 244); Відкинула вона далеко назад докучливе волосся (Олександр Довженко, I, 1958, 245). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 357. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Paca 62189890 orig .jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:5cc2e5f59fead.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Tvoe-vyrazhenie-lica 52833239 orig .jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0f43d60526eb54221f114a570413b5cd.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|TyPChIUT54w}} | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | 1. http://sum.in.ua/s/dokuchlyvyj | ||
| + | |||
| + | 2. https://www.youtube.com/watch?v=TyPChIUT54w&ab_channel=ukrannoyingorange | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2020 року]] | ||
Поточна версія на 02:37, 25 грудня 2020
Докучливий, -а, -е. Надоѣдливый, причиняющій безпокойство. Мир. Пов. І. 134. Докучливі діти у Григора. Каменец. у. Докучливе допитування. Мир. Пов. І. 140.
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДОКУ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який докучає; набридливий. Колись в своє убогеє село В докучливу осінню пору, Вночі до батькового двору Мене далеким вітром занесло (Степан Васильченко, II, 1959, 485); Монотонно гула на шибці докучлива осіння муха (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 244); Відкинула вона далеко назад докучливе волосся (Олександр Довженко, I, 1958, 245).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 357.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
1. http://sum.in.ua/s/dokuchlyvyj
2. https://www.youtube.com/watch?v=TyPChIUT54w&ab_channel=ukrannoyingorange
