Відмінності між версіями «Крихкий»
| (не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)''' | |
| + | |||
| + | КРИХКИ́Й, а, е. | ||
| + | |||
| + | 1. Який легко кришиться, розсипається. Земля була грудчаста й крихка (Юрій Смолич, II, 1958, 92); Весь ліс — в інеї, в крихкому, казково розкішному уборі (Олесь Гончар, II, 1959, 136); * Образно. Те слово.. було якесь легке, крихке, порожнє (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 287); Все виявилося крихким у житті Семена Архиповича Шульги (Натан Рибак, Час, 1960, 404); | ||
| + | // Який не відзначається міцністю; трухлявий (про дерево тощо). Вітер.. сторуко ухопив дерево за крихкий стовбур (Григорій Епік, Тв., 1958, 166). | ||
| + | ▲ Крихкий метал — метал, що не піддається куванню, кришиться при ударі. | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Те саме, що крихкотілий; тендітний. Орест Білинський.. дивувався, що вона, така тендітна, така крихка, вродила аж п'ятеро.. здоровенних істот (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 175); Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки, руки, мов тріски (Олесь Гончар, II, 1959, 132). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 352. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kompaniya-novaya-pochta 5e035c1f82f83.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 147516741-stock-photo-bread-and-crumbs-on-wooden.jpg|x140px]] |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Крига.jpg|x140px]] | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|3KhpnsYhjgQ}} | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. http://sum.in.ua/s/krykhkyj | ||
| − | == | + | 2. https://www.youtube.com/watch?v=3KhpnsYhjgQ&ab_channel=%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2020 року]] | [[Категорія:Слова 2020 року]] | ||
Поточна версія на 01:44, 25 грудня 2020
Крихки́й, -а́, -е́. Хрупкій, ломкій. Вас. 147. Ум. Крихке́нький.
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КРИХКИ́Й, а, е.
1. Який легко кришиться, розсипається. Земля була грудчаста й крихка (Юрій Смолич, II, 1958, 92); Весь ліс — в інеї, в крихкому, казково розкішному уборі (Олесь Гончар, II, 1959, 136); * Образно. Те слово.. було якесь легке, крихке, порожнє (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 287); Все виявилося крихким у житті Семена Архиповича Шульги (Натан Рибак, Час, 1960, 404); // Який не відзначається міцністю; трухлявий (про дерево тощо). Вітер.. сторуко ухопив дерево за крихкий стовбур (Григорій Епік, Тв., 1958, 166). ▲ Крихкий метал — метал, що не піддається куванню, кришиться при ударі.
2. перен. Те саме, що крихкотілий; тендітний. Орест Білинський.. дивувався, що вона, така тендітна, така крихка, вродила аж п'ятеро.. здоровенних істот (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 175); Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки, руки, мов тріски (Олесь Гончар, II, 1959, 132).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 352.
Ілюстрації
|
|
|
