Відмінності між версіями «Критика»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 14 проміжних версій цього учасника)
Рядок 25: Рядок 25:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kritika.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Kritika.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Справедлива критика.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Справедлива критика.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Krytyka.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Критика.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|5h2gr1LvDQM}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
 +
'''П'ять золотих правил критика'''
 +
 +
1. ''Безоціночність і конкретність''. Не переходьте на особистості, уникайте узагальнень на кшталт: "Ви завжди/ніколи..." і говоріть тільки про факти: "Протягом тижня ви тричі запізнилися".
 +
 +
2. ''Своєчасність''. Нарікати людині на те, що вона облажалася, потрібно відразу ж після вчинення нею помилки. Якщо ви відкладіть розмову на потім, вона може бути сприйнята як банальні зведення рахунків і злопам'ятність.
 +
 +
3. ''Відкритість''. Не критикуйте за очі. По-перше, це пахне плітками. По-друге, завжди знайдуться доброзичливці, які передадуть ваші слова за потрібною адресою, та ще й в такому вигляді, що мама рідна (читайте: ви) не впізнає. Того й гляди, ще виправдовуватися доведеться: мовляв, ви мали на увазі зовсім інше.
 +
 +
4. ''Делікатність''. Це хвалити прийнято при масовому скупченні народу, а критикувати доречно наодинці: прилюдна "порка" – вірний шлях до ворожнечі з об'єктом критики.
 +
 +
5. ''Спокій і доброзичливість''. Чи відчуваєте, що готові розірвати колегу? Не починайте розмову, поки не заспокоїтеся. Люди дуже чуйно (і в першу чергу) реагують на тон сказаного, а вже потім на утримання.
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
1. http://sum.in.ua/s/krytyka
 +
 +
2. https://www.youtube.com/watch?v=5h2gr1LvDQM&ab_channel=LiubovPrudeus
  
==Зовнішні посилання==
+
3. https://lifestyle.segodnya.ua/ua/lifestyle/psychology/delayte-eto-pravilno-pyat-zolotyh-pravil-kritiki-na-rabote-1172178.html
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2020 року]]
 
[[Категорія:Слова 2020 року]]

Поточна версія на 01:31, 25 грудня 2020

Критика, -ки, ж. Критика. На Стрийковських, Коховських і Грондських нічого було п. Падалиці здаватись без усякої критики. О. 1861. X. 136.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КРИ́ТИКА, и, жін.

1. Розгляд і оцінка когось, чогось із метою виявлення та усунення вад, хиб. Оперта на тих двох авторитетах [церковній і мовній традиціях], мусила література [в Галичині] стати кастовою, зректися всякого поступу, всякої критики (Іван Франко, XVI, 1955, 38); Напруження минуло, зате знов почалася критика, знов почали пропонувати Юрчикові брати отаманство. Говорили одверто, не звертаючи уваги на те, що Марусяк сидить тут же і що кожне таке слово гірше ножа його крає (Гнат Хоткевич, II, 1966, 226); Член партії повинен.. розвивати критику і самокритику, сміливо викривати хиби і добиватися їх усунення (Статут КПРС, 1961, 4); [Мартиненко:] Знаєте, здорова критика мов цілюща вода (Захар Мороз, П'єси, 1959, 198); // розм. Вказівка на вади, хиби. Критикували на шкільних комсомольських зборах, але до неї якось і критика не липне (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 33); // розм. Негативне судження про щось. Паничі переморгувалися межи собою, але ніякої критики вголос не вимовляли (Леся Українка, III, 1952, 674). ♦ Голобельна критика див. голобельний; Затиск критики див. затиск; Затискати (затискувати, затиснути) критику див. затискати; Наводити (навести) критику; Піддавати (піддати) критиці — критикувати. [Писар:] Покажіть вірші, я зараз наведу критику (Володимир Самійленко, II, 1958, 146); Співати не пристане сам [Сава Петрович], послухає тільки, а потім критику наведе: мовляв, поганих.. пісень співають (Андрій Головко, II, 1957, 192); Захищаючи інтереси трудящих, революційний демократ Писарєв піддав всебічній критиці тодішні економічні і політичні російські відносини (Наука і життя, 12, 1958, 50); Не витримувати критики див. витримувати; Понад усяку критику — позбавлений будь-яких вад, недоліків. Усім хлопець подобався дуже.. Більше за те — був понад усяку критику (Андрій Головко, I, 1957, 278).

2. Літературний жанр, завданням якого є розгляд, тлумачення та оцінка літературних, мистецьких або наукових творів. Читав [Іван] усе, що потрапляло до рук: художню літературу, критику, публіцистику (Петро Колесник, Терен.., 1959, 155); Літературна критика; Театральна критика.

3. Збірн. до критик 1. Таке обмеження [селянською тематикою] сфери творчості не раз підкреслювалось не тільки критикою, але й інтелігентним читачем (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 239); Гостро негативна оцінка, що її зазнали від критики перші мої.. твори, змусила мене замислитись над подальшими шляхами моєї творчості (Олесь Донченко, VI, 1957, 582).

4. заст. Критична стаття. — Чи ж осли не пишуть критик? Чи комедії не грають Мавпи? (Леся Українка, IV, 1954, 144).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 350.

Ілюстрації

Kritika.png Справедлива критика.jpg Krytyka.jpg Критика.jpg

Медіа

Див. також

П'ять золотих правил критика

1. Безоціночність і конкретність. Не переходьте на особистості, уникайте узагальнень на кшталт: "Ви завжди/ніколи..." і говоріть тільки про факти: "Протягом тижня ви тричі запізнилися".

2. Своєчасність. Нарікати людині на те, що вона облажалася, потрібно відразу ж після вчинення нею помилки. Якщо ви відкладіть розмову на потім, вона може бути сприйнята як банальні зведення рахунків і злопам'ятність.

3. Відкритість. Не критикуйте за очі. По-перше, це пахне плітками. По-друге, завжди знайдуться доброзичливці, які передадуть ваші слова за потрібною адресою, та ще й в такому вигляді, що мама рідна (читайте: ви) не впізнає. Того й гляди, ще виправдовуватися доведеться: мовляв, ви мали на увазі зовсім інше.

4. Делікатність. Це хвалити прийнято при масовому скупченні народу, а критикувати доречно наодинці: прилюдна "порка" – вірний шлях до ворожнечі з об'єктом критики.

5. Спокій і доброзичливість. Чи відчуваєте, що готові розірвати колегу? Не починайте розмову, поки не заспокоїтеся. Люди дуже чуйно (і в першу чергу) реагують на тон сказаного, а вже потім на утримання.

Джерела та література

1. http://sum.in.ua/s/krytyka

2. https://www.youtube.com/watch?v=5h2gr1LvDQM&ab_channel=LiubovPrudeus

3. https://lifestyle.segodnya.ua/ua/lifestyle/psychology/delayte-eto-pravilno-pyat-zolotyh-pravil-kritiki-na-rabote-1172178.html