Відмінності між версіями «Тімня»
(Створена сторінка: '''Тімня, -ня, '''''с. ''= '''Тім’я. '''''Патер з проголеним тімням. ''Стор. М. Пр. 44. Категорія:Ті) |
|||
| (не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Тімня, -ня, '''''с. ''= '''Тім’я. '''''Патер з проголеним тімням. ''Стор. М. Пр. 44. | '''Тімня, -ня, '''''с. ''= '''Тім’я. '''''Патер з проголеним тімням. ''Стор. М. Пр. 44. | ||
[[Категорія:Ті]] | [[Категорія:Ті]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | 1. Верхня частина голови людини від лоба до потилиці. ''Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Мабуть, і тім'ям неба досягає, - такі високі...'' (Барв., Опов.., 1902, 516); ''Нічим нібито непримітний хлоп'як.., з вухами, геть віддавленими картузом, з непокірним вихром на тім'ї...'' (Гончар, Таврія, 1952, 69). | ||
| + | |||
| + | 2. розм. Волосся, що росте на цій частині голови. ''Виски й тім'я [Миколи] ще чорніли й лисніли, і тільки ніби білим пилом припали'' (Н.-Лев., II, 1956, 252). | ||
| + | |||
| + | 3. розм., рідко. Взагалі голова. ''Стань же братом, хоч одури. Скажи, що робити: Чи молитись, чи журитись, Чи тім'я розбити??!'' (Шевч., І, 1963, 256). | ||
| + | |||
| + | 4. перен., рідко. Верхівка гори, горба і т. ін. ''Одна хмара ніби впала з неба й зачепила вершок найвищої гори; друга хмара сіла на тім'я другої гори'' (Н.-Лев., II, 1956, 389). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rodnichok-001.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unnamed.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|BN82MrTnCYw}} | ||
| + | {{#ev:youtube|uJZ_BgSVyVc}} | ||
| + | |||
| + | ==Фразеологізми== | ||
| + | '''Тім'я не заросло''': а) про немовлят, у яких ще не зовсім сформувалися кістки черепа і на верхній частині голови є м'яке місце; б) (жарт.) про людей, у яких нема волосся на верхній частині голови. | ||
| + | |||
| + | '''Битий у тім'я''': а) про дуже досвідчену людину, здатну знайти вихід з найскрутнішого становища. ''Штефан і ткач Сидір говорили, що Крук уже битий у тім'я, цей, мовляв, вирветься і з пекла'' (Козл., Ю. Крук, 1957, 373); б) про нерозумну, дурнувату людину. ''- А, господи, чи ти не доколиханий, чи в тім'я битий? - обурюється тітка Ликерія'' (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 108); | ||
| + | |||
| + | '''По тім'я''' - дуже багато (справ, клопоту і т. ін.). ''Вона соромилася писати про особисті почуття, про те, як спочатку боялась смерті, а потім стало ніколи, справ було по тім'я'' (Ю. Янов., II, 1954, 9). | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D1%96%D0%BC%27%D1%8F | ||
Поточна версія на 01:21, 25 грудня 2020
Тімня, -ня, с. = Тім’я. Патер з проголеним тімням. Стор. М. Пр. 44.
Сучасні словники
1. Верхня частина голови людини від лоба до потилиці. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Мабуть, і тім'ям неба досягає, - такі високі... (Барв., Опов.., 1902, 516); Нічим нібито непримітний хлоп'як.., з вухами, геть віддавленими картузом, з непокірним вихром на тім'ї... (Гончар, Таврія, 1952, 69).
2. розм. Волосся, що росте на цій частині голови. Виски й тім'я [Миколи] ще чорніли й лисніли, і тільки ніби білим пилом припали (Н.-Лев., II, 1956, 252).
3. розм., рідко. Взагалі голова. Стань же братом, хоч одури. Скажи, що робити: Чи молитись, чи журитись, Чи тім'я розбити??! (Шевч., І, 1963, 256).
4. перен., рідко. Верхівка гори, горба і т. ін. Одна хмара ніби впала з неба й зачепила вершок найвищої гори; друга хмара сіла на тім'я другої гори (Н.-Лев., II, 1956, 389).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Фразеологізми
Тім'я не заросло: а) про немовлят, у яких ще не зовсім сформувалися кістки черепа і на верхній частині голови є м'яке місце; б) (жарт.) про людей, у яких нема волосся на верхній частині голови.
Битий у тім'я: а) про дуже досвідчену людину, здатну знайти вихід з найскрутнішого становища. Штефан і ткач Сидір говорили, що Крук уже битий у тім'я, цей, мовляв, вирветься і з пекла (Козл., Ю. Крук, 1957, 373); б) про нерозумну, дурнувату людину. - А, господи, чи ти не доколиханий, чи в тім'я битий? - обурюється тітка Ликерія (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 108);
По тім'я - дуже багато (справ, клопоту і т. ін.). Вона соромилася писати про особисті почуття, про те, як спочатку боялась смерті, а потім стало ніколи, справ було по тім'я (Ю. Янов., II, 1954, 9).
Джерела та література
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D1%96%D0%BC%27%D1%8F
