Відмінності між версіями «Уважний»
| (не показані 32 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | [http://Академічний%20тлумачний%20словник%20(1970—1980) Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | УВА́ЖНИЙ, а, е. | ||
| + | |||
| + | 1. Який сприймає або робить щось з увагою (у 1 знач.). Він зробив над собою зусилля, старався бути занадто уважним, обдумував слово, перше ніж мав сказати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 286); Ти грав би краще за мене, коли б ти був уважнішим (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 104); Творець мовчав, на грудях склавши руки, Здавалося, замріявся та й годі, Але уважний і старанний учень Побачив те, що іншим не під силу (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 10); І вже сидить оточений партизанами Митько під дубом — «у штабі». Командир загону, коваль, кулеметник, представник з підпільного комітету уважні й зосереджені (Андрій Головко, I, 1957, 372); | ||
| + | |||
| + | 2. Який виявляє увагу (у 2 знач.) до кого-небудь; прихильний, доброзичливий, турботливий. Людмила була сьогодні до нього, як ніколи, уважна і прихильна (Андрій Головко, II, 1957, 486); Гай-гай, уже й життя минуло їхнє, та й досі мої старі жили наче молодята: не тільки на людях, а й поміж собою вони увесь вік були делікатні, уважні, привітні (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 185); | ||
| + | // Люб'язний, привітний. Парася, як і годиться уважній господині, поспішно витерла рушником і без того чистого стільця (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 168). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 364. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 08EACA85-B6D2-43BF-9104-C7C92B87FF36.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: F42A34CF-EC95-4660-9491-C3DC29385D58.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 8A2EB3E0-AF1A-4AF5-A59D-71205031291E.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| |
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|1fZnQkhP5ww}} | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | • Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 364. | ||
| + | |||
| + | • Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 280. | ||
| + | |||
| + | ==Див.також== | ||
| + | https://busines.in.ua/yak-rozvynuty-uvazhnist-6-efektyvnyh-vprav/ [https://busines.in.ua/yak-rozvynuty-uvazhnist-6-efektyvnyh-vprav/ Як розвинути уважність] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 00:06, 25 грудня 2020
Уважний, -а, -е. Внимательный.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
УВА́ЖНИЙ, а, е.
1. Який сприймає або робить щось з увагою (у 1 знач.). Він зробив над собою зусилля, старався бути занадто уважним, обдумував слово, перше ніж мав сказати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 286); Ти грав би краще за мене, коли б ти був уважнішим (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 104); Творець мовчав, на грудях склавши руки, Здавалося, замріявся та й годі, Але уважний і старанний учень Побачив те, що іншим не під силу (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 10); І вже сидить оточений партизанами Митько під дубом — «у штабі». Командир загону, коваль, кулеметник, представник з підпільного комітету уважні й зосереджені (Андрій Головко, I, 1957, 372);
2. Який виявляє увагу (у 2 знач.) до кого-небудь; прихильний, доброзичливий, турботливий. Людмила була сьогодні до нього, як ніколи, уважна і прихильна (Андрій Головко, II, 1957, 486); Гай-гай, уже й життя минуло їхнє, та й досі мої старі жили наче молодята: не тільки на людях, а й поміж собою вони увесь вік були делікатні, уважні, привітні (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 185); // Люб'язний, привітний. Парася, як і годиться уважній господині, поспішно витерла рушником і без того чистого стільця (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 168).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 364.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
• Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 364.
• Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 280.
Див.також
https://busines.in.ua/yak-rozvynuty-uvazhnist-6-efektyvnyh-vprav/ Як розвинути уважність
