Відмінності між версіями «Обворожити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обворожитии (1).png|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обворожить(1).jpg|x140px]] |
− | + | ||
− | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 15:06, 24 грудня 2020
Обворожити. См. Обворожувати.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОБВОРОЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБВОРОЖИТИ, рожу, рожиш, док., перех. Те саме, що зачаровувати. Він, розумною та поважною розмовою обвороже [обворожить] молодого папа (Панас Мирний, III, 1954, 283); Юних літ казки обворожили 1 навіки серце освіжили (Степан Крижанівський, Срібно весілля, 1957, 33).