Відмінності між версіями «Пішки»
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:375px-Пішки. Земська школа. Бл. 1914 р..jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
− | |||
|} | |} | ||
Версія за 15:27, 24 грудня 2020
Пішки, нар. = Піхом. Було в мене троє коней, тепер хожу пішки. Грин. III. 200.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПІ́ШКИ, присл. Власними ногами, без допоміжних засобів (про спосіб пересування людини). Вона переїхала через широку пологу долину поточка Либеді й коло самої залізниці встала й пішла пішки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 258); Важку п'ятдесятиденну подорож було закінчено. Шевченко, що майже ввесь шлях пройшов пішки, схуд і засмаг, фізично втомився, але був бадьорий і веселий (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 259). Під стіл пішки ходити — бути дуже малим (про дитину). — Цей самий Ісаєв ще під стіл пішки ходив, коли я з Ковпаком турків та татар лупцював на Берді (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 228); — Коли була революція, я під стіл пішки ходила (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 101).
Вікіпедія
Пі́шки — село в Україні, в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області. Назва села походить від горбистої місцевості, зв'язок між жителями якої можливий тільки пішки.