Відмінності між версіями «Свійський»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Свійський, -а, -е. '''Домашній. ''Кожний свійський птах сусідивсь до людей в солом’яній хатині. ''К. Дз. 137. ''Коли нема диких ''(качок), ''то з досади і свійських лущить. ''Стор. 1. 233. | '''Свійський, -а, -е. '''Домашній. ''Кожний свійський птах сусідивсь до людей в солом’яній хатині. ''К. Дз. 137. ''Коли нема диких ''(качок), ''то з досади і свійських лущить. ''Стор. 1. 233. | ||
[[Категорія:Св]] | [[Категорія:Св]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | '''[http://sum.in.ua/s/bubukh Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]''' | ||
+ | |||
+ | СВІ́ЙСЬКИЙ | ||
+ | 1. Який живе при людях, не дикий (про птахів, тварин). Пан Цибульський любив пополювать, було і слідство вчинить, і качок настріля; коли нема диких, то з досади і свійських лущить (Олекса Стороженко, I, 1957, 154); | ||
+ | // Який звик до людини; приручений, ручний. На цвинтарі поміж бабами та дівчатами дибали чотири свійські журавлі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 289); | ||
+ | // перен., розм. Покірний, слухняний (про людину та її вдачу). Вони з диких паничів поставали зовсім свійськими (Нечуй-Левицький, II, 1956, 73); | ||
+ | 2. розм. Звичний. Соломія затулила вуха й заплющила очі. Ця пітьма, більш знайома, більш свійська, не так мучила її (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 358); | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''[http://slovopedia.org.ua/35/53393/45543.html Орфографічний словник української мови]''' | ||
+ | |||
+ | сві́йський | ||
+ | прикметник | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''[http://slovopedia.org.ua/93/53393/834134.html Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови]''' | ||
+ | |||
+ | '''бубух''' | ||
+ | |||
+ | виг. Уживається як присудок за знач. бухнути 3) і бухнутися. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3598983.jpeg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3впвпвп.jpeg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3паролло.jpeg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3ргшщ.jpeg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|AUeFqAPpkrg}} | ||
+ | {{#ev:youtube|qtMSXnBPMvk}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | '''[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B1%D1%83%D0%B1%D1%83%D1%85 Вікісловник]''' | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | '''[https://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D1%83%D0%BA%D0%B8 Вікісловник - Українські вигуки]''' | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Версія за 20:13, 20 грудня 2020
Свійський, -а, -е. Домашній. Кожний свійський птах сусідивсь до людей в солом’яній хатині. К. Дз. 137. Коли нема диких (качок), то з досади і свійських лущить. Стор. 1. 233.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СВІ́ЙСЬКИЙ 1. Який живе при людях, не дикий (про птахів, тварин). Пан Цибульський любив пополювать, було і слідство вчинить, і качок настріля; коли нема диких, то з досади і свійських лущить (Олекса Стороженко, I, 1957, 154); // Який звик до людини; приручений, ручний. На цвинтарі поміж бабами та дівчатами дибали чотири свійські журавлі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 289); // перен., розм. Покірний, слухняний (про людину та її вдачу). Вони з диких паничів поставали зовсім свійськими (Нечуй-Левицький, II, 1956, 73); 2. розм. Звичний. Соломія затулила вуха й заплющила очі. Ця пітьма, більш знайома, більш свійська, не так мучила її (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 358);
Орфографічний словник української мови
сві́йський прикметник
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бубух
виг. Уживається як присудок за знач. бухнути 3) і бухнутися.