Відмінності між версіями «Викрик»
(Створена сторінка: '''Ви́крик, -ку, '''''м. ''Крикъ. ''Гомін.... перейшов у викрик. ''Мир. ХРВ. 262. Категорія:Ви) |
|||
| (не показано 13 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ви́крик, -ку, '''''м. ''Крикъ. ''Гомін.... перейшов у викрик. ''Мир. ХРВ. 262. | '''Ви́крик, -ку, '''''м. ''Крикъ. ''Гомін.... перейшов у викрик. ''Мир. ХРВ. 262. | ||
[[Категорія:Ви]] | [[Категорія:Ви]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ==='''Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''=== | ||
| + | |||
| + | '''ВИ́КРИК''', у, чол. Щось дуже голосно вимовлене, вигукнуте або уривчастий крик. | ||
| + | |||
| + | — Я піду. А ще хто? — І я! І я! — чуються з купи викрики (Панас Мирний, IV, 1955, 185); | ||
| + | Серед гомону й викриків бряжчали струни то в одних, то в інших руках (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 76). | ||
| + | |||
| + | ==='''Словник синонімів Караванського'''=== | ||
| + | |||
| + | ВИГУК | ||
| + | крик, погук, '''викрик'''; оклик, поклик; мн. ВИГУКИ, волання, вигукування. | ||
| + | |||
| + | ==='''Тлумачний словник української мови у 20-ти томах'''=== | ||
| + | |||
| + | ВИ́ГУК | ||
| + | |||
| + | 1. Голосно викрикнуте слово, фраза, виданий звук, який передає певне почуття, емоцію. | ||
| + | |||
| + | Приклади. | ||
| + | Вона [сусідка] трохи спізнилась... – Як! знову вона? – скрикнула Марта. Однак їй зараз стало досадно за вигук. (М. Коцюбинський) | ||
| + | Уже зорі почали бліднути, а біля Потапової хати .. стояв галас і п'яні вигуки. (М. Хвильовий) | ||
| + | Після вигуків здивування запанувала глибока тиша. (О. Донченко) | ||
| + | |||
| + | 2. лінгв. Клас незмінних слів, які служать для безпосереднього вияву почуттів і емоційно-вольових реакцій на навколишню дійсність. | ||
| + | |||
| + | Приклади. | ||
| + | Повтори вигуків, що в значній частині пісень родинно-побутового циклу мають епізодичний характер, зрідка можуть виконувати функцію ритмічної організації структури. (з наук. літ.) | ||
| + | Вигуки експресивно передають різні емоції (горе, радість, сум, здивування і т. ін.). (з наук.-попул. літ.) | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:10%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:100%; padding-top:1em;"|[[Зображення:The scream.jpg|x260px]] | ||
| + | |style="width:100%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Викрик.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:10%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Выкрик-14987049.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|-os0fXQeoyw}} | ||
| + | {{#ev:youtube|LCtZIC57pQY}} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/Крик_(картина_Мунка) Крик (картина Мунка)] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://sum.in.ua/p/1/416/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 416.] | ||
| + | |||
| + | [https://sum20ua.com/ Тлумачний словник української мови у 20-ти томах] | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/Vykryk Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | http://slovopedia.org.ua/41/53394/262484.html | ||
| + | |||
| + | https://goroh.pp.ua/Тлумачення/вигук | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2020 року]] | ||
Поточна версія на 15:30, 19 грудня 2020
Ви́крик, -ку, м. Крикъ. Гомін.... перейшов у викрик. Мир. ХРВ. 262.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВИ́КРИК, у, чол. Щось дуже голосно вимовлене, вигукнуте або уривчастий крик.
— Я піду. А ще хто? — І я! І я! — чуються з купи викрики (Панас Мирний, IV, 1955, 185); Серед гомону й викриків бряжчали струни то в одних, то в інших руках (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 76).
Словник синонімів Караванського
ВИГУК крик, погук, викрик; оклик, поклик; мн. ВИГУКИ, волання, вигукування.
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах
ВИ́ГУК
1. Голосно викрикнуте слово, фраза, виданий звук, який передає певне почуття, емоцію.
Приклади. Вона [сусідка] трохи спізнилась... – Як! знову вона? – скрикнула Марта. Однак їй зараз стало досадно за вигук. (М. Коцюбинський) Уже зорі почали бліднути, а біля Потапової хати .. стояв галас і п'яні вигуки. (М. Хвильовий) Після вигуків здивування запанувала глибока тиша. (О. Донченко)
2. лінгв. Клас незмінних слів, які служать для безпосереднього вияву почуттів і емоційно-вольових реакцій на навколишню дійсність.
Приклади. Повтори вигуків, що в значній частині пісень родинно-побутового циклу мають епізодичний характер, зрідка можуть виконувати функцію ритмічної організації структури. (з наук. літ.) Вигуки експресивно передають різні емоції (горе, радість, сум, здивування і т. ін.). (з наук.-попул. літ.)
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 416.
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах
Зовнішні посилання
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
