Відмінності між версіями «Хижо»

Поточна версія на 23:38, 25 листопада 2020

Хижо, нар. Хищно. Поглядали на Лесю так хижо, як вовки на ягницю. К. ЧР. 90.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ХИЖО, присл. Як це властиво хижакові, хижакам. Із ташанських очеретів виходить вовча зграя, хижо винюхує сніжок.., всідається навколо ополонок, і зимовими зорями довго світяться в темній воді вовчі очі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 506); Хижо і пильно [татари] оглянули степ (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 135); //  Злісно, люто. Мати йому: — А в школу як? — Прокіп так хижо: — А, в школу... грамоти тобі!.. в пани сина!.. — А хоч би й у пани? — Щоб і нога в школі!.. щоб і нога не була! — кричить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 39); Засовалась Галя на місці; очі знову засвітили хижо; лице затіпалось (Панас Мирний, I, 1949, 343); Глоба тільки посміхнувся хижо: — Я плюю на твою заборону! (Іван Рябокляч, Золототисячник, 1948, 66);  * Образно. На будівництво почали прибувати екскаватори з великими залізними ковшами, вони хижо вгризалися в кам'яне лігво ріки (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 55); Ніч бреде по узліссю — у ярах заляга. Місяць хижо поблискує, мов кривий ятаган (Борис Олійник, На лінії.., 1972, 83).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 54.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%85%D0%B8%D0%B6%D0%BE

Зовнішні посилання