Відмінності між версіями «Мня»

Поточна версія на 21:06, 24 листопада 2020

Мня, мення, с. Имя. Давайте з’їмо того, у кого погане мня. Мнж. 4.

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Особиста назва людини, що дається їй після народження.

— Мені почулося наче ім'я моєї жінки (Панас Мирний, III, 1954, 274)

/ рідко. Прізвище.

Бєлінський, Герцен, Чернишевський, Добролюбов... Це імена, які навіки ввійшли в народну пам'ять (Максим Рильський, III, 1956, 10)

2. уроч., рідко. Те саме, що назва 1; найменування.

Апостол правди і науки, Котрого ждав ти день по дню, Прийшов, простяг потужні руки, — І легіон ім'я йому (Іван Франко, XIII, 1954, 85)

3. з означ., рідко. Те саме, що слава; репутація.

— Ви, каже [майор], з'явитесь додому новими людьми, людьми з світовим іменем (Олесь Гончар, III, 1959, 294)

Не псувати доброго імені.

@@ Рядок 26: / Рядок 26: @@
 {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 |- valign="top"
-|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Upl 1553721090 39479.jpg|x140px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Unnamed1.png|x240px]]
+|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Upl 1553721090 39479.jpg|x240px]]
 |}
@@ Рядок 32: / Рядок 33: @@
 ==Медіа==
 {{#ev:youtube|1UgEt3nRZPM}}
-{{#ev:youtube|mkaxAOVDEJk}}
+{{#ev:youtube|uc28EpeuLUI}}