Відмінності між версіями «Уражати»
(Створена сторінка: '''Уражати, -жаю, -єш, '''сов. в. '''уразити, -жу, -зиш, '''''гл. ''1) Поражать, поразить, ранить. ''Де я м...) |
|||
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Уражати, -жаю, -єш, '''сов. в. '''уразити, -жу, -зиш, '''''гл. ''1) Поражать, поразить, ранить. ''Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу. ''Гол. І. 2. 2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. ''Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, вона знов і прокинулась. ''Лебед. у. ''Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. ''Дума. ''Трудно рану гоїти, а не вразити. ''Ном. № 1574. 3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. ''Вона вразила мене словом лихим. ''Новомоск. у. 4) Поражать, поразить, удивить сильно. ''Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа. ''Левиц. Пов. 5. | '''Уражати, -жаю, -єш, '''сов. в. '''уразити, -жу, -зиш, '''''гл. ''1) Поражать, поразить, ранить. ''Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу. ''Гол. І. 2. 2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. ''Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, вона знов і прокинулась. ''Лебед. у. ''Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. ''Дума. ''Трудно рану гоїти, а не вразити. ''Ном. № 1574. 3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. ''Вона вразила мене словом лихим. ''Новомоск. у. 4) Поражать, поразить, удивить сильно. ''Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа. ''Левиц. Пов. 5. | ||
[[Категорія:Ур]] | [[Категорія:Ур]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | 1. Ранити або убивати. Раптом за меч тут схопивсь, тремтячи перед привидом грізним, Вийняте лезо Еней на ці зустрічні тіні наставив.. Кинувся б він і даремно мечем уражав би примари (Микола Зеров, Вибр., 1966, 246); Твердохліб сокирою вражав коней, бив рицарів по ногах (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 444); Мисливець справді стріляв у дикого кабана, але куля рикошетувала і, змінивши траєкторію польоту, уразила іншого мисливця (Наука і життя, 3, 1971, 50); Дехто припускав, що тітку Пріську теж уразило громом (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 57); | ||
| + | // Влучивши, пошкоджувати що-небудь. Незабаром по радіо надійшло повідомлення: ракета уразила ціль (Радянська Україна, 30.VII 1967, 2); * Образно. В роки Великої Вітчизняної війни художнє слово українських радянських письменників і поетів як гострий багнет уражало ворога (Комуніст України, 12, 1969, 27); | ||
| + | // Торкатися рани, ушкодженого місця, і завдаючи болю, нового пошкодження. Нога отерпла, вогнем знялася. Стережись — не стережись, а здається, що всі грудочки, всі скибки борозен, всі стеблини спрямовані, щоб уразити йому рану (Іван Ле, Мої листи, 1945, 154); Артем обережно, щоб не вразити [поранену] руку, пройшов у саму середину натовпу (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 271). Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 2. Порушувати життєдіяльність, нормальний стан організму, його частин, органів і т. ін. (про хвороби). Атеросклероз пов'язують із старістю, бо ця хвороба найчастіше вражає людей похилого віку (Знання та праця, 5, 1965, 6); Інфекційна жовтяниця являє собою гостре заразне захворювання, що уражає весь організм, особливо печінку (Наука і життя, 1, 1959, 36); | ||
| + | // Пошкоджувати сільськогосподарські культури та інші рослини, викликаючи у них хворобливі зміни, паразитуючи на них (про хвороби, шкідники). Хлібні злаки пошкоджуються різними видами іржі: стеблова — уражає пшеницю, жито, ячмінь та овес, жовта — пшеницю, ячмінь і жито (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 527); Філоксера — страшний шкідник виноградників, що уражає коріння лози (Наука і життя, 2, 1957, 22). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 472. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Я.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Яч.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Яс.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ям.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|gH3s_5ToGsE}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 319. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2020 року]] | ||
Поточна версія на 11:18, 20 листопада 2020
Уражати, -жаю, -єш, сов. в. уразити, -жу, -зиш, гл. 1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу. Гол. І. 2. 2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, вона знов і прокинулась. Лебед. у. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити. Ном. № 1574. 3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим. Новомоск. у. 4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа. Левиц. Пов. 5.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Ранити або убивати. Раптом за меч тут схопивсь, тремтячи перед привидом грізним, Вийняте лезо Еней на ці зустрічні тіні наставив.. Кинувся б він і даремно мечем уражав би примари (Микола Зеров, Вибр., 1966, 246); Твердохліб сокирою вражав коней, бив рицарів по ногах (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 444); Мисливець справді стріляв у дикого кабана, але куля рикошетувала і, змінивши траєкторію польоту, уразила іншого мисливця (Наука і життя, 3, 1971, 50); Дехто припускав, що тітку Пріську теж уразило громом (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 57); // Влучивши, пошкоджувати що-небудь. Незабаром по радіо надійшло повідомлення: ракета уразила ціль (Радянська Україна, 30.VII 1967, 2); * Образно. В роки Великої Вітчизняної війни художнє слово українських радянських письменників і поетів як гострий багнет уражало ворога (Комуніст України, 12, 1969, 27); // Торкатися рани, ушкодженого місця, і завдаючи болю, нового пошкодження. Нога отерпла, вогнем знялася. Стережись — не стережись, а здається, що всі грудочки, всі скибки борозен, всі стеблини спрямовані, щоб уразити йому рану (Іван Ле, Мої листи, 1945, 154); Артем обережно, щоб не вразити [поранену] руку, пройшов у саму середину натовпу (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 271). Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2. Порушувати життєдіяльність, нормальний стан організму, його частин, органів і т. ін. (про хвороби). Атеросклероз пов'язують із старістю, бо ця хвороба найчастіше вражає людей похилого віку (Знання та праця, 5, 1965, 6); Інфекційна жовтяниця являє собою гостре заразне захворювання, що уражає весь організм, особливо печінку (Наука і життя, 1, 1959, 36);
// Пошкоджувати сільськогосподарські культури та інші рослини, викликаючи у них хворобливі зміни, паразитуючи на них (про хвороби, шкідники). Хлібні злаки пошкоджуються різними видами іржі: стеблова — уражає пшеницю, жито, ячмінь та овес, жовта — пшеницю, ячмінь і жито (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 527); Філоксера — страшний шкідник виноградників, що уражає коріння лози (Наука і життя, 2, 1957, 22).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 472.
Ілюстрації
|
|
|
МедіаДив. такожДжерела та літератураСловник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Зовнішні посилання |
