Відмінності між версіями «Уражати»

Поточна версія на 11:18, 20 листопада 2020

Уражати, -жаю, -єш, сов. в. уразити, -жу, -зиш, гл. 1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу. Гол. І. 2. 2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, вона знов і прокинулась. Лебед. у. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити. Ном. № 1574. 3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим. Новомоск. у. 4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа. Левиц. Пов. 5.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Ранити або убивати. Раптом за меч тут схопивсь, тремтячи перед привидом грізним, Вийняте лезо Еней на ці зустрічні тіні наставив.. Кинувся б він і даремно мечем уражав би примари (Микола Зеров, Вибр., 1966, 246); Твердохліб сокирою вражав коней, бив рицарів по ногах (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 444); Мисливець справді стріляв у дикого кабана, але куля рикошетувала і, змінивши траєкторію польоту, уразила іншого мисливця (Наука і життя, 3, 1971, 50); Дехто припускав, що тітку Пріську теж уразило громом (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 57); // Влучивши, пошкоджувати що-небудь. Незабаром по радіо надійшло повідомлення: ракета уразила ціль (Радянська Україна, 30.VII 1967, 2); * Образно. В роки Великої Вітчизняної війни художнє слово українських радянських письменників і поетів як гострий багнет уражало ворога (Комуніст України, 12, 1969, 27); // Торкатися рани, ушкодженого місця, і завдаючи болю, нового пошкодження. Нога отерпла, вогнем знялася. Стережись — не стережись, а здається, що всі грудочки, всі скибки борозен, всі стеблини спрямовані, щоб уразити йому рану (Іван Ле, Мої листи, 1945, 154); Артем обережно, щоб не вразити [поранену] руку, пройшов у саму середину натовпу (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 271). Академічний тлумачний словник (1970—1980)

2. Порушувати життєдіяльність, нормальний стан організму, його частин, органів і т. ін. (про хвороби). Атеросклероз пов'язують із старістю, бо ця хвороба найчастіше вражає людей похилого віку (Знання та праця, 5, 1965, 6); Інфекційна жовтяниця являє собою гостре заразне захворювання, що уражає весь організм, особливо печінку (Наука і життя, 1, 1959, 36); // Пошкоджувати сільськогосподарські культури та інші рослини, викликаючи у них хворобливі зміни, паразитуючи на них (про хвороби, шкідники). Хлібні злаки пошкоджуються різними видами іржі: стеблова — уражає пшеницю, жито, ячмінь та овес, жовта — пшеницю, ячмінь і жито (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 527); Філоксера — страшний шкідник виноградників, що уражає коріння лози (Наука і життя, 2, 1957, 22). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 472.

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 319. Зовнішні посилання