Відмінності між версіями «Пилюк»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3a2b976-pyl-anons.jpg]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3a2b976-pyl-anons.jpg]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:01006s76-bd59.jpg]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:01006s76-bd59.jpg]] | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2020 року]] | [[Категорія:Слова 2020 року]] |
Версія за 17:29, 15 листопада 2020
Пилюк, -ка, - це малесенькі тверді часточки, які присутні в повітрі та можуть осідати під дією власної ваги на поверхні.
Приклади
Федір, упоравшись, увійшов увесь мокрий, у грязі, у пилюці (Мирний, І, 1954, 307); Вулиця, якою йшла Ольга, була курна. Праворуч їхали вози, тягнулась за возами худоба, зрідка показувалась, знявши хмари пилюки, машина (Вільде, Сестри.., 1958, 110).