Відмінності між версіями «Зубок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 4: Рядок 4:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
ЗУБО́К, бка, чол.
 +
1. мн. зубки, бок. Зменш.-пестл. до зуб 1. Срібний промінь місяця тихо сяє на білій голівці дівчинки, всміхається до нових червоних кісників, гуляє по смаглявому видочку та по білих дрібненьких зубках (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 16); У траві серед яблук-падалок | сиділо одне наше дитинча.. Тримаючи в руках яблуко, воно вперто намагалось вкусити його двома своїми першими зубками (Олександр Довженко, I, 1958, 66).
 +
♦ Брати (узяти) на зубки (на зубок) — лаяти, гудити, судити кого-небудь. Пумою Антон Петрович давно вже намітив товсту купчиху, що так любила чайку попити, добре попоїсти, уволю поспати; не згірше вона любила і на зубок стороннього узяти (Панас Мирний, III, 1954, 191); На зубок вивчити (запам'ятати, знати і т. ін.) що — дуже добре вивчити (запам'ятати, знати і т. ін.) що-небудь. Твір побудувати можна правильно лише тоді, якщо той, хто пише, та добре знає, добре вивчив, на зубок простудіював техніку писання (Павло Тичина, III, 1957, 143); Потрапити (попасти і т. ін.) назубки (на зубок) кому — стати об'єктом лихослів'я, пліток. [Іван:] Вже він мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (Марко Кропивницький, I, 1958, 65).
 +
2. мн. зубки, їв, спец. Те саме, що зуб 2; зубець. Панас подивився на хлів з дірками на даху і на стінах, на конячку, на борону без кількох зубків, що стояла тут же, і сумовито покивав головою (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 234); Мигали зубки пилок. Тільки летіла в яму тирса (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 134);
 +
//  Різець врубової машини. Члени ланки дуже уважно оглядають гірничу техніку. Вони змінюють зубки на барабані комбайна, контакти в пускачах, заливають у підшипники мастило (Робітнича газета, 26.I 1965, 1).
 +
3. мн. зубки, ів. Окрема часточка головки часнику. Для кожного у Пилипівни був припасений зубок часнику чи цибулина, такі необхідні в партизанських мандрівках (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 114); Дідусь витяг із жилетної кишені величезний зубок часнику (Остап Вишня, II, 1956, 41).
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Поточна версія на 14:19, 15 листопада 2020

Зубо́к, -бка, м. = Зубець 1 и 2. Наступив на зубки в граблях. Грин. II. 207. Зубки в ритках. МУЕ. III. 20.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЗУБО́К, бка, чол. 1. мн. зубки, бок. Зменш.-пестл. до зуб 1. Срібний промінь місяця тихо сяє на білій голівці дівчинки, всміхається до нових червоних кісників, гуляє по смаглявому видочку та по білих дрібненьких зубках (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 16); У траві серед яблук-падалок | сиділо одне наше дитинча.. Тримаючи в руках яблуко, воно вперто намагалось вкусити його двома своїми першими зубками (Олександр Довженко, I, 1958, 66). ♦ Брати (узяти) на зубки (на зубок) — лаяти, гудити, судити кого-небудь. Пумою Антон Петрович давно вже намітив товсту купчиху, що так любила чайку попити, добре попоїсти, уволю поспати; не згірше вона любила і на зубок стороннього узяти (Панас Мирний, III, 1954, 191); На зубок вивчити (запам'ятати, знати і т. ін.) що — дуже добре вивчити (запам'ятати, знати і т. ін.) що-небудь. Твір побудувати можна правильно лише тоді, якщо той, хто пише, та добре знає, добре вивчив, на зубок простудіював техніку писання (Павло Тичина, III, 1957, 143); Потрапити (попасти і т. ін.) назубки (на зубок) кому — стати об'єктом лихослів'я, пліток. [Іван:] Вже він мені попадеться на зубок: я йому допечу, коли не кулаком, то язиком (Марко Кропивницький, I, 1958, 65). 2. мн. зубки, їв, спец. Те саме, що зуб 2; зубець. Панас подивився на хлів з дірками на даху і на стінах, на конячку, на борону без кількох зубків, що стояла тут же, і сумовито покивав головою (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 234); Мигали зубки пилок. Тільки летіла в яму тирса (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 134); // Різець врубової машини. Члени ланки дуже уважно оглядають гірничу техніку. Вони змінюють зубки на барабані комбайна, контакти в пускачах, заливають у підшипники мастило (Робітнича газета, 26.I 1965, 1). 3. мн. зубки, ів. Окрема часточка головки часнику. Для кожного у Пилипівни був припасений зубок часнику чи цибулина, такі необхідні в партизанських мандрівках (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 114); Дідусь витяг із жилетної кишені величезний зубок часнику (Остап Вишня, II, 1956, 41).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання