Відмінності між версіями «Старник»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 22: Рядок 22:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (2).jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images (2).jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (5).jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (5).jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Без названия (6).jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  

Версія за 02:07, 15 листопада 2020

Старник, -ка, м. соб. 1) Птицы или животина старшаго возраста. Лубен., Екат. у.у. 2) Прошлогодняя трава, оставшаяся нескошенной. Херс. г. 3) Старое живое дерево. Екат. у. (Залюб.). 4) = Стариця 3б. Вас. 154 5) Старыя вещи, старый хламъ. Новом. у. (Залюб.).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1)СТАРНИ́К, а́, ч., діал. Трава, яку не скосили у минулому році. Он на вигоні старник, он молоді соковиті трави (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 370).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 658.

2) Птицы или животина старшаго возраста. Лубен., Екат. у.у.

3) Старое живое дерево. Екат. у. (Залюб.).


4) = Стариця 3б. Вас. 154

5) Старыя вещи, старый хламъ. Новом. у. (Залюб.).

Ілюстрації

Без названия (4).jpg Images (2).jpg Без названия (5).jpg Без названия (6).jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання