Відмінності між версіями «Пиргач»
(Створена сторінка: '''Пиргач, -ча, '''''м. ''= '''Кажан. '''Вх. Пч. II. 7. Категорія:Пи) |
|||
| (не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Пиргач, -ча, '''''м. ''= '''Кажан. '''Вх. Пч. II. 7. | '''Пиргач, -ча, '''''м. ''= '''Кажан. '''Вх. Пч. II. 7. | ||
[[Категорія:Пи]] | [[Категорія:Пи]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | (Також ''Пергач'') Кажан. Це рід ссавців (Mammalia) з ряду рукокрилих (Chiroptera, seu Vespertilioniformes) родини лиликових (Vespertilionidae). Ці кажани є одними з найзвичайніших в урболандшафті й часто оселяються в будівлях людей. В Україні накопичено великий досвід утримання і реабілітації цих кажанів, зокрема, завдяки діяльності Центру реабілітації кажанів при Київському зоопарку (на жаль, 2009 року центр фактично припинив своє існування у зв'язку зі скороченням наукового підрозділу за наказом директора зоопарку). Живляться пергачі різноманітними летючими комахами з сутінковою і нічною активністю. Оселяються звичайно поодиноко (насамперед самці) або невеликими групами (взимку або в материнських колоніях). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Eptesicus nilssoni.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пиргач2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пиргач1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:пиргач3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|5afcXo4tp-4}} | ||
| + | {{#ev:youtube|rGVOXuC85hE}} | ||
| + | {{#ev:youtube|D3DYRrjLcgE}} | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | 1. У світі налічується понад 1200 видів рукокрилих ссавців. | ||
| + | |||
| + | 2. На території України зафіксовано 28 видів кажанів, що вважається великим різноманіттям. | ||
| + | |||
| + | 3. Хіроптерологи – науковці, які досліджують поширення, поведінку та екологічні особливості кажанів, а також опікуються питаннями їх збереження. | ||
| + | |||
| + | 4. До сьогодні достеменно не з’ясовано, чому рукокрилі зависають головою донизу під час перебування у своїх сховищах. | ||
| + | |||
| + | 5. Кажани здатні до ехолокації – сприйняття навколишнього світу за допомогою подання ультразвукових сигналів і слухання відлуння, що по-різному відбивається від різних об’єктів. | ||
| + | |||
| + | 6. Кажани української фауни є виключно комахоїдними – харчуються комарами, жуками, метеликами й іншими, збираючи їх із поверхні водойм, кори дерев та ловлячи в повітрі. | ||
| + | |||
| + | 7. Кажани не нападають на людей. Укуси і подряпини тварини можуть залишити тільки у разі самозахисту. Ареал єдиного виду кажанів-вампірів, які потенційно можуть живитися людською кров’ю, охоплює виключно країни Латинської Америки. | ||
| + | |||
| + | 8. Річний життєвий цикл кажана складається з кількох основних етапів: навесні – пробудження, міграція (повернення) та народження потомства; влітку й на початку осені – шлюбний період, парування; восени – міграція (відлітання) й відхід на зимівлю; взимку – сплячка (з огляду на зникнення кормової бази – комах). | ||
| + | |||
| + | 9. Кажани зимують у різні способи: одні види утворюють щільні скупчення (колонії), інші – розміщуються поодиноко, ховаючи чутливі до холоду вуха під крила або повністю обгортаючи тіло крилами. | ||
| + | |||
| + | 10. Усі види кажанів української фауни занесено до списків Червоної книги України, а також ратифікованих нашою державою міжнародних угод, а саме – Бернської конвенції (Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі), Боннської конвенції (Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин) і Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS). Важливо пам’ятати, що чисельність цих тварин скорочується, тому їх потрібно охороняти, не завдавати їм шкоди. | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/Бетмен Бетмен] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/пиргач Публічний електронний словник української мови] | ||
| + | |||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/Пергач Пергач] | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2020 року]] | ||
Поточна версія на 20:25, 14 листопада 2020
Пиргач, -ча, м. = Кажан. Вх. Пч. II. 7.
Зміст
Сучасні словники
(Також Пергач) Кажан. Це рід ссавців (Mammalia) з ряду рукокрилих (Chiroptera, seu Vespertilioniformes) родини лиликових (Vespertilionidae). Ці кажани є одними з найзвичайніших в урболандшафті й часто оселяються в будівлях людей. В Україні накопичено великий досвід утримання і реабілітації цих кажанів, зокрема, завдяки діяльності Центру реабілітації кажанів при Київському зоопарку (на жаль, 2009 року центр фактично припинив своє існування у зв'язку зі скороченням наукового підрозділу за наказом директора зоопарку). Живляться пергачі різноманітними летючими комахами з сутінковою і нічною активністю. Оселяються звичайно поодиноко (насамперед самці) або невеликими групами (взимку або в материнських колоніях).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
1. У світі налічується понад 1200 видів рукокрилих ссавців.
2. На території України зафіксовано 28 видів кажанів, що вважається великим різноманіттям.
3. Хіроптерологи – науковці, які досліджують поширення, поведінку та екологічні особливості кажанів, а також опікуються питаннями їх збереження.
4. До сьогодні достеменно не з’ясовано, чому рукокрилі зависають головою донизу під час перебування у своїх сховищах.
5. Кажани здатні до ехолокації – сприйняття навколишнього світу за допомогою подання ультразвукових сигналів і слухання відлуння, що по-різному відбивається від різних об’єктів.
6. Кажани української фауни є виключно комахоїдними – харчуються комарами, жуками, метеликами й іншими, збираючи їх із поверхні водойм, кори дерев та ловлячи в повітрі.
7. Кажани не нападають на людей. Укуси і подряпини тварини можуть залишити тільки у разі самозахисту. Ареал єдиного виду кажанів-вампірів, які потенційно можуть живитися людською кров’ю, охоплює виключно країни Латинської Америки.
8. Річний життєвий цикл кажана складається з кількох основних етапів: навесні – пробудження, міграція (повернення) та народження потомства; влітку й на початку осені – шлюбний період, парування; восени – міграція (відлітання) й відхід на зимівлю; взимку – сплячка (з огляду на зникнення кормової бази – комах).
9. Кажани зимують у різні способи: одні види утворюють щільні скупчення (колонії), інші – розміщуються поодиноко, ховаючи чутливі до холоду вуха під крила або повністю обгортаючи тіло крилами.
10. Усі види кажанів української фауни занесено до списків Червоної книги України, а також ратифікованих нашою державою міжнародних угод, а саме – Бернської конвенції (Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі), Боннської конвенції (Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин) і Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS). Важливо пам’ятати, що чисельність цих тварин скорочується, тому їх потрібно охороняти, не завдавати їм шкоди.
Див. також
Джерела та література
Публічний електронний словник української мови
