Відмінності між версіями «Хуста»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Костянтин Маковський. Малоросійська селянка.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Костянтин Маковський. Малоросійська селянка.jpeg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B100135.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|Aaa2pQeaHU4}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Поточна версія на 15:26, 14 листопада 2020
Хуста, -ти, ж. Платокъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ХУ́СТА, и, ж., заст. Хустка. Великої треба хусти, щоб зав’язать людям усти [вуста] (Сл. Гр.); // тільки мн. ху́сти, ху́ста, хуст. Білизна. Хусти поперем, як три дні панщини відбудем (Укр. присл.., 1963, 97); З полотна царського хуста маєш милій постелити, Ще й олієм [олією] покропити… (Л. Укр., IV, 1954, 274). 1) Платокъ. АД. І. 213. Великої треба хусти, щоб зав’язать людім усти. Посл. Шовкова хуста. Чуб.
2) мн. Хуста, хусти. Бѣлье. Хуста поперем, — як три дні панщини відбудем (важко). Ном. № 11260. За лісом, за пралісом білії хуста висять. Ном. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 175.
Ілюстрації
|
|
