Відмінності між версіями «Шельвах»
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1112065-005-1024x683.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1112065-005-1024x683.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Без названия (3).jpg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Без названия (4).jpg]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|SPg_TlFhOaw}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 438. | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 438. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 16:03, 13 листопада 2020
Шельвах, -ха, м. 1) Часовой, караульный. А тим часом дали знати, що шельвах убився на цісарській таки брамі. Федьк. III. 165. 2) Стояти на ше́льваху. Быть на часахъ. Стоїть Іван на шельваху дрібний лист читає. Федьк. ІІІ. 160.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ШЕ́ЛЬВАХ, а, ч., діал., заст. Вартовий. Під вікнами в’язниці ходить шельвах — жовнір з карабіном (Фр., II, 1950, 353).
Стоя́ти (бу́ти і т. ін.) на ше́льваху — охороняти кого-, що-небудь, вартуючи. Стояв же він [рекрут] на шельваху В цісарськім дворі (Федьк., Буковина, 1950, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 438. Шельвах, -ха, м. 1) Часовой, караульный. А тим часом дали знати, що шельвах убився на цісарській таки брамі. Федьк. III. 165. 2) стояти на ше́льваху. Быть на часахъ. Стоїть Іван на шельваху — дрібний лист читає. Федьк. ІІІ. 160.
Ілюстрації
|
.jpg)
|
.jpg)
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 438. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 438.
