Відмінності між версіями «Шепотання»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | 4u4Lo5_cZN4 | + | |
+ | {{#ev:youtube|4u4Lo5_cZN4}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 440. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
− | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2020 року]] |
Поточна версія на 01:18, 11 листопада 2020
Шепота́ння, -ня, с. Шепотъ, шептанье. Мир. Пов. І. 137.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ШЕПОТА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням шепотати і звуки, утворювані цією дією. Хведір, понуро послухавши дівочого реготливого шепотання і нікому слова не сказавши, тихо похилив поза церквою (Панас Мирний, III, 1954, 32).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 440. ШЕПОТАННЯ, я, с. Дія за знач. шепотати і звуки, утворювані цією дією. Хведір, понуро послухавши дівочого реготливого шепотання і нікому слова не сказавши, тихо похилив поза церквою (Мирний, III, 1954, 32).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 440.